ЗАРАДЮК Володимир Володимирович

23 роки, с. Кульчин Ківерцівського району. Солдат в/ч А2331(м. Володимир-Волинський). Призваний за мобілізацією.

Володя Зарадюк був єдиною дитиною у батьків. Класний керівник пригадує, що коли потрібно було прибрати клас, то з дівчатами завжди залишався Зарадюк. Після 9 класу пішов працювати на завод, щоб бути самостійним. Хоч, звісно, єдиній дитині батьки були готові й небо прихилити. Працював і навчався у вечірній школі. Успішно відслужив армію в Білій Церкві в окремій механізованій мотострілецькій бригаді, мав чимало грамот і подяк від командирів. Після служби працював на так званих шабашках. Руки ж мав золоті. Клав бруківку, крив дахи (перекрив дах на хаті у селі Кульчин, де мешкали дідусь і бабуся, у цьому селі його й поховали), мурував будинки. Удома поклав плитку у ванній та на кухні. З 10 років, кажуть батьки, сам мотоблоком орав город і садив картоплю. З полігону під Рівним, де перебував із 51 бригадою, й потім із Донеччини щоранку телефонував мамі. Ніколи ні на що не скаржився, бо не хотів нервувати рідних.
Загинув 22 травня 2014 року під Волновахою. Похований в селі Кульчин 27 травня.