Навчався Микола у школі Володимира-Волинського, потім у місцевому професійному училищі. Працював у місцевій філії «Волиньобленерго». У роботі, згадують, був акуратний, уважний і надійний. Якщо повертався з роботи, ніколи не минав кафе, в якому працювала мама. Знав, що чекає. Від батька навчився ремонтувати автомобілі й навіть його перевершив. Мав багато друзів, але компанію сприймав тверезу. Грав у двох футбольних командах: за Заріччя і за своє підприємство. Восени мав одружуватися. До війська його мобілізували. Коли вже знайомі, друзі, родичі зібрали гроші на бронежилет, він уже значився в списках загиблих. Обірвалося його життя 22 травня під Волновахою. Поминали хлопця в тому кафе, де він мав одружуватися. Поховали Миколу 27 травня в селі Заріччя.

35 років, м. Луцьк. Солдат в/ч пп В0624 «Айдар». «Його виховувала бабуся, він жив у Червонограді, там одружився. Але не склалося подружнє життя, і після розлучення Андрій приїхав у Луцьк. Мав ще два шлюби. Його мати вже померла, а батько перебуває в будинку престарілих. Був майстром на всі руки, за що не брався - все в нього в руках «горіло», все вдавалося, не лінувався і не боявся жодної роботи. Був наполегливим і відповідальним», - згадували його друзі. Пішов воювати добровольцем. Загинув 5 вересня 2014 року біля села Весела Гора Слов’яносербського району Луганської області. Похований 11 вересня у Луцьку. Сиротами залишилося двоє малолітніх дітей.

37 років., м. Ковель. Старший сержант, , в/ч А2331(м. Володимир-Волинський). Закінчив загальноосвітню школу №2, згодом - професійно-технічне училище №5. Пішов до армії. Строкову службу проходив у Севастополі. У званні сержанта повернувся додому та став облаштовувати власне життя. Працював водієм, займався приватним бізнесом. Троє неповнолітніх дітей, мабуть, могли б стати причиною для того, аби не йти до Лав Збройних Сил України. Проте Олександр не став шукати легких шляхів. Рідні пригадують його слова: «Якщо я не піду, ви ж самі мене поважати не будете». Загинув 22 травня 2014 року під м. Волноваха Донецької області. Похований 27.05.2014 року в Ковелі.

26 років, м. Ковель. Солдат, в/ч А2331 (м. Володимир-Волинський). У 2007-му він закінчив Луківське профтехучилище №22, здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів. Після того, як 9 квітня його мобілізували в армію, проходив підготовку у Володимир–Волинській окремій механізованій бригаді. Потім потрапив на схід, у район бойових дій. Мати, 54–річна Антоніна Петрівна, з тривогою чекала сина, а він повернувся у домовині. Він загинув 14 липня 2014 року під Амвросіївкою Донецької області. Похований 21.07.2014 року в Ковелі.

Очевидно, i до сьогоднi багато хто пам’ятає музику видатногоукраїнського композитора Анатолiя Йосиповича Кос-Анатольського (1909-1983). Його твори широко звучали й звучатьв Українi та за її межами. Активна дiяльнiсть композиторарозгорнулася у 50-70-тi роки минулого столiття. Його музиказдобула високу оцiнку музичної громадськостi та визнанняшироких кiл слухачiв.