34 роки, м. Володимир-Волинський. Закінчив міську ЗОШ №5 та Нововолинське ПТУ. Пройшов строкову службу в армії, згодом працював на ТзОВ «Гербор-Холдінг». Мобілізували Дмитра Головіна до лав Збройних сил України під час третьої хвилі мобілізації влітку 2014 року Дмитро виховував двох діток: 12-річного сина і 8-річну доньку. Загинув під час проведення АТО в Попаснянському районі Луганської області 1 лютого 2015 року. Поховали Дмитра 5 лютого 2015 року у Володимирі-Волинському.

19 років, с. Городище-2 Луцького району. Боєць батальйону імені генерала Кульчицького Національної Гвардії України. Він був активним учасником Революції гідності, входив у 15-у сотню «Вільні люди». Загинув 5 січня під час здійснення ротації добровольців та військовослужбовців за контрактом батальйону Національної гвардії імені генерала Кульчицького в зоні проведення АТО, унаслідок зіткнення автомобіля КРаЗ та автобуса «Богдан» в Донецькій області. 8 січня з ним прощалися в Луцьку на Театральному майдані. По тому тіло доправили до рідного села хлопця, де його поховали.

26 років, с. Видерта, Камінь-Каширського району. Солдат в/ч А2331(м. Володимир - Волинський). Дмитра Герасимика мобілізували до 51 ОМБ, від отриманих поранень чоловік помер у Дніпропетровській лікарні 17 серпня цього року. Похований 20 серпня у селі Видерта. Дружина Наталія залишилася з двома маленькими донечками на руках (2012 та 2014 року народження). Мати з дітками живе в кімнатці, площею 13 квадратних метрів. А зі смертю чоловіка надії на покращення житлових умов у них не залишилося.

25 років, м. Луцьк, військовослужбовець в/ч А2331 (м. Володимир - Волинський). Навчався у загальноосвітньому навчальному закладі № 20, Луцькому національному технічному університеті. Був призваний на військову службу по мобілізації. До призову працював у ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна». У складі 51-ї окремої механізованої бригади виконував завдання у зоні АТО. Зв'язок з ним обірвався 28 серпня 2014 року. На той час він знаходився поблизу Іловайська Донецької області. Полеглого військовослужбовця поховали у Дніпропетровську. Його ідентифікували через 5 місяців за результатами ДНК-експертизи. Поховали Олександра на Алеї почесних поховань у селі Гаразджа 29 січня 2015 року.

36 років, м. Луцьк Солдат в/ч пп В0624 «Айдар». Був добровольцем. Загинув 5 вересня 2014 року в Луганській області. Вишневському Олегу Анатолійовичу було 36 років, сиротою залишився його п’ятирічний син Ілля. Привезли його до Луцька разом з побратимом Андрієм Атаманчуком. 10-го вересня, близько 18.00 «вантаж 200» заїхав на територію Волинської області у супроводі міліціонерів і побратимів айдарівців. Усього близько 40 автівок зустріли на межі Волинської та Рівненської областей рефрижератор із загиблими.