Фотогалерея
Наші герої
ПЕТРО ДИКИЙ — «ВУЙКО»-«ОДИСЕЙ»
Тривалий час на батькiвщинi Петра Дикого вважалося, що вiн загинув у лютому 1946 р. на Рогатинщинi разом зi своїм близьким другом та родичем, на той час — виконувачем обов’язкiв крайового провідника Михайлом Кондратом-«Скитаном». Насправдi ж iз ним загинули iншi пiдпiльники, а П.Дикий дiяв у пiдпiллi ще понад три роки, працюючи на вiдповiдальнiй посадi районного провiдника ОУН.
Опубліковано: 11.03.2014
ОСТАННІЙ «БІЙ» ШЕФА ГОЛОВНОГО ВІЙСЬКОВОГО ШТАБУ УПА ДМИТРА ГРИЦАЯ
Андій Сова
Дмитра Грицая (1907-1945 рр.; псевда — «Перебийнiс», «Палiй», «Бук», «М. Д. Б.», «М.Д. Бученко», «Дуб», «Олег», «Палiй», «Сiрко» тощо) без перебiльшення можна зарахувати до знакових постатей української iсторiї. Вiн був активним громадським та вiйськовим дiячем. За своє недовге життя зумiв пройти шлях вiд рядового члена
УВО до одного iз керiвникiв ОУН та УПА. Особливо проявив свої органiзаторськi здiбностi в роки Другої свiтової вiйни. Зокрема, у груднi 1943 р. був призначений заступником шефа ГВШ УПА, а з сiчня 1944 р. по грудень 1945 р. був шефом ГВШ УПА, майором УПА. Член Української Головної Визвольної Ради. У груднi 1945 р. затриманий чехословацькими прикордонниками при спробi перейти чехословацько-нiмецький кордон. 22 грудня 1945 р. загинув у празькiй в’язницi. Посмертно пiдвищений до ступеня генерала УПА та нагороджений Золотим Хрестом Заслуги УПА. Був одним iз дев’яти генералiв УПА за всю її iсторiю.
Андрій СОВА
Опубліковано: 11.03.2014
Незнанні герої: учасникі ОУН і УПА родом із Запоріжжя
Тривалий час радянська iсторiографiя формувала мiф про обмеженiсть дiяльностi ОУН i УПА лише вихiдцями iз Захiдної України. Останнi дослiдження свiдчать, що участь в українському русi Опору пiд стягом нацiоналiзму брали вихiдцi з усiх реIiонiв нашої держави. І Запорiзька область в цьому планi не виняток. Нижче подаємо короткi бiографiї незнаних героїв, уродженцiв Запорiзького краю, що були учасниками визвольної боротьби проти коричневих i червоних окупантiв. Незважаючи на те, що виросли в умовах
радянiзацiї i українофобства, вони не забули свого сiчового корiння i, взявши до рук зброю, присягнули виконати священну мiсiю — «Здобути Українську державу, або загинути у боротьбi за неї!»
Опубліковано: 03.03.2014
Документи КГБ про полеглих повстанців із села Березина Миколаєвського району на Львівщині
Нацiонально-визвольна боротьба нашого народу 1940 — 1960 рокiв, яку очолила Органiзацiя Українських Нацiоналiстiв, була масовою та всеохоплюючою. За роки нерiвного протистояння росiйсько-бiльшовицькiй каральнiй системi загинули тисячi, десятки, сотнi тисяч учасникiв збройного пiдпiлля ОУН та УПА.
Гинули стрiльцi та старшини УПА, бойовики Самооборонних Кущових Вiддiлiв, члени теренової сiтки, симпатики ОУН чи й просто рядовi мирнi жителi, якi повсякденно допомагали українським патрiотам. Об’єднаними силами вони стали на шлях боротьби за Українську Самостiйну Соборну Державу.
На жаль, на 23-й рiк iснування незалежної Української держави ми маємо ще надто мало iнформацiї про цю героїчну боротьбу, а особливо про час та мiсце загибелi учасникiв збройного пiдпiлля ОУН.
Усвiдомлюючи те, наскiльки важливою для близьких та рiдних, краєзнавцiв (активно працює над дослiдженням збройної боротьби ОУН-УПА на Миколаївщинi iсторик Роман Сколоздра), усiх зацiкавлених читачiв є iнформацiя про кожного зокрема учасника збройної боротьби ОУН-УПА, варто оприлюднити низку дотичних документiв iз архiву СБУ.
Наведенi джерела стосуються с. Березина Миколаївського району Львiвської областi. Це довiдки лише про невелику групу вихiдцiв iз цього населеного пункту, якi поклали свої буйнi голови на священний вiвтар боротьби за майбутнє українського народу, за Богом визначене йому мiсце пiд сонцем волi.
Опубліковано: 25.02.2014
Володимир РАЙТЕР.
29 березня 2002 року пiсля кiлькатижневої недуги вiдiйшов у вiчнiсть великий патрiот України, член ОУН з 1937 року, полiтичний в’язень сталiнських таборiв.
Опубліковано: 29.01.2014