Вхід на сайт


Реєстрація на сайті


Нариси

Коментарів: 0

Опубліковано: 30.09.2014 10:28

Загибель сотенного «Монети»

За рішенням підпільного парламенту – Української Головної Визвольної Ради (УГВР) – українське населення на терені активних дій ОУН і УПА бойкотувало т. зв. вибори до Верховної Ради СССР 10 лютого 1946 р. Мета бойкоту – невизнання радянської влади і підтримка визвольній боротьбі. Крім пропагандистських методів, українське підпілля протидіяло псевдовиборам і збройно– знищувало представників влади, виборчі дільниці, документацію, комунікації та ін. В таких умовах в Західній Україні більшовики вдалися до безпрецедентного посилення карально-репресивного апарату.

 

Карта:

1 – місце загибелі командира “Монети”

2 – місце загибелі підполковника Крижановського

 

  Майже в кожному населеному пункті впродовж перших місяців 1946 р. базувалися гарнізони внутрішніх військ НКВД чисельністю від кількох десятків до кількох сотень солдатів. Крім забезпечення проведення виборів (із силовим приведенням виборців на дільниці включно) ці гарнізони займалися боротьбою із УПА. В поєднанні зі складними для українських партизанів умовами боротьби (зима), це привело як до серйозного загострення збройного протистояння, так і до загибелі багатьох повстанців. Проте поважні втрати мав і ворог.

  7 лютого 1946 року близько 13 год. біля присілків Мерівка і Гряда мiж с. Незнанiв (тепер Кам’янка-Бузький р-н Львівської обл.) та Холоїв (тепер Вузлове Радехiвського р-ну Львівської обл.) у повстанській засідці загинув начальник секретаріату Головного управління по боротьбі з бандитизмом НКВД СССР підполковник Микола Крижановський. Він був відряджений на Львівщину для допомоги у боротьбі з ОУН і УПА. Разом з М. Крижановським загинули старший оперуповноважений Радехiвського НКВД, молодший лейтенант Н. Марков; начальник 1-го відділення (з оперативної роботи), заступник начальника V відділу штабу 111 прикордонного загону майор В. Волосьонков та двоє прикордонників – старший сержант С. Кришталь і рядовий Раджанов. Ще одного прикордонника, молодшого сержанта Віталія Чуркіна, раненим взяли в полон і після допиту Службою безпеки ліквідували. У вбитих захоплено списки агентури, інші службові й особисті документи, стрілецьку зброю (5 автомат ППС, 1 автомат ППШ, 3 пістолети ТТ). Тіла вбитих залишено, ворог їх забрав до Радехова.

  За радянськими даними, у засідці брали участь близько 30 українських повстанців. Насправді ж їх було менше. Документи ОУН і УПА фіксують участь у засідці повстанців із районної боївки СБ під керівництвом “Богдана”; четверо стрільців з роя “Клена” сотні “Галайда-1”; кілька вояків із місцевих самооборонних кущових (СКВ), з яких відомі Микола Білик-“Зимовий”, Василь Шишка-“Громовий” та бойовик Петро Никон-“Гриненко”. При боївці СБ перебували надрайонний референт Служби безпеки Кам’янеччини Петро Коваль-“Вільшаний” та районний референт СБ Степан Петрушевич-“Зет”; при рої “Клена” – командир “Монета”. Всіх разом було “кільканадцять”.

  Вже наступного дня прикордонники спільно із військами 213 дивізії розпочали кількаденні масові прочісування лісів для пошуку повстанців, але результату вони не дали. Виявлено лише деякі забрані у вбитих речі (плащ).

  На жаль, всі відомі учасники засідки загинули. Частина з них – у найближчі місяці після описуваної події. Так, 27 березня 1946 р. в області 109 мотострілецького полку прикордонних військ МВД біля с. Стриганка (Кам’янка-Бузький р-н)  загинув ройовий “Клен” та стрільці з його роя – “Смерека”-“Грушка” і “Шевчик”. Серед  захопленої в них зброї був і ППС підполковника Крижановського.

  Велика хвиля облав у північній Кам’янеччині відбулася після нападу бойової групи під командуванням “Богдана” на спиртзавод у с. Сілець-Беньків 24 квітня 1946 р. Тоді повстанці роззброїли охоронців-стрибків, яка складалася із стрибків, здобувши 11 гвинтівок, автомат та гранати. Крім того, забрано чотири бідони із спиртом, а сам завод підпалено (згоріли приміщення, 11 тонн спирту, частково пошкоджено обладнання). Для розслідування справи і пошуку повстанців прибув начальник відділу боротьби з бандитизмом Львівського обласного управління МВД підполковник Олександр Задоя.

  Проведено серію облав силами 88 стрілецького полку внутрішніх військ МВД. В одній із них 26 квітня біля с. Незнанів загинули бойовик “Медун” та друкарка Ольга Коваль.

  В іншу облаву потрапили рій СКВ, командир “Монета” і кілька стрільців з роя “Клена”. Це сталося 29 квітня 1946 р. в лісі “Березівка” між присілком Запотік і с. Бабичі (Радехівський р-н). Оточивши постій, близько 80 облавників відкрили автоматний вогонь. Повстанці розскочилися, але кілька з них були поцілені ворожими кулями.

  Це були сотенний “Монета”, стрілець УПА “Смерека” і стрілець СКВ Петро Васильовський-“Береза” (1921 р.н., с. Бабичі Радехівського р-ну). Трупи вбитих забрали до райцентру Кам’янка-Бузька. Інші заскочені облавою повстанці, зокрема двоє поранених, вийшли з оточення щасливо.

  Ворог здобув 2 автомати, 2 гвинтівки, 2 гранати, 150 патронів і 8 пляшок із запалювальною сумішшю. Вбиті були одягнені у форму прикордонників, при чому один мав знаки розрізнення підполковника (за твердженням роззброєних стрибків, саме він командував нападом на спиртзавод). Також один із захоплених автоматів належав вбитому із Крижановським майору Волосьонкову.

  Загалом в облавах 26–29 квітня більшовики вилучили 6 гвинтівок, 4 автомати, пістолет, 4 гранати, 1000 патронів, 8 пляшок із запалювальною сумішшю, 6 протигазів, друкарську машинку і бідон спирту. Крім того, в криївці біля с. Ясениця Польська (тепер територія Кам’янка-Бузького р-ну) знайдено партквитки підполковника  Крижановського, майора Волосьонкова і молодшого лейтенанта Маркова.

  Справжні ім’я та прізвище командира “Монети” невідомі. Він народився у 1912 р. в с. Добротвір (тепер с. Старий Добротвір Кам’янка-Бузького р-ну), закінчив народну школу, за фахом швець одружений. Деякий час працював учителем у рідному селі. У 1941–1942 рр. служив в українському легіоні у німецькій армії – т. зв. Дружинах українських націоналістів (ДУН), де здобув ступінь старшого десятника. На початку травня 1944 р. очолив сотню “Комарі”, яка базувала в лісах південної Сокальщини (околиці сіл Куличків, Хлівчани та ін.). Під його командуванням сотня мала ряд успішних сутичок із червоними партизанами, а на початку серпня спільно із  відділом “Крилачі” (к-р Микола Равлик-“Беркут”) звела великий бій з більшовицькою облавою під с. Хлівчани (Сокальський р-н).

  Сотня “Комарі” під командуванням “Монети” (він ще користувався, ймовірно, псевдонімом “Гордієнко”) в кінці вересня 1944 р. звела ряд боїв з військами НКВД в лісах на межі Радехівщини, Сокальщини і Кам’янеччини. В одному із них, 25 вересня 1944 р. біля с. Бабичі (Радехівський р-н), сотня була розбита. Хоча людські втрати були мінімальні, але відділ як військовий підрозділ припинив існування. В цьому була вина і “Монети”, який, по-перше, пішов із кількома вояками на розвідку, а сотня, залишившись без командира, була атакована ворогом і розлетілася; по-друге, не зумів зібрати стрілецтво. За це був притягнутий до строгої відповідальності.

  Станом на червень 1945 р. “Монета” виконував обов’язки інструктора у сотні “Галайда-1”. Викладав, зокрема, внутрішню і польову службу. Разом із відділом в той час перебував у рейді на Закерзонні, звідки повернувся на північну Львівщину на початку вересня того ж року. Залишався при підрозділах цієї сотні і під час зими 1945–1946 рр.

  Кому відома інформація про особу, життя та діяльність командира “Монети”, його бойових друзів, відділів УПА “Комарі” та “Галайда”, просимо писати на електронну адресу mrz@ukr.net або на адресу редакції.

Коментарі

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Залиште своє повідомлення




Календар

Березень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лютий   Квітень »
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
    

Історичні дати

Сьогодні: у бункері біля села Сухівці Клеванського району Рівненської області загинув Ніл Хасевич. український графік, працівник референтури пропаганди проводу ОУН(б) на ПЗУЗ, член УГВР 69 років

Відео-архів

© 2013. Всі матеріали на сайті належать автору і охороняються законом про авторські права.