Вхід на сайт


Реєстрація на сайті


Нариси

Коментарів: 0

Опубліковано: 11.09.2015 17:10

ПОЛКОВНИК,ЯКИЙ ЗМІНИВ ІСТОРІЮ УКРАЇНИ

  Особа Євгена Коновальця не є предметом великої зацiкавленостi сучасного українського суспiльства. Дискусiї, якi переростають у словеснi баталiї, ведуться стосовно iнших iсторичних осiб,оминаючи його дiяльнiсть, ухваленi рiшення чи бажанi, але нездiйсненi вчинки. Почасти це тому, що тема УНР є другорядною для сучасних iсторикiв та публiцистiв, почасти тому, що порядок денний багатьох полiтичних дискусiй на iсторичну тематику iнiцiює «Рускiй мiр», а в нього стрижневим питанням є те, на чому можна звести докупи росiйське нацiональне i радянське —«вєлiкая побєда в вєлiкой войнє», а Коновалець загинув до початку Другої свiтової вiйни, i таким чином, нiбито випав iз контексту дискусiй. Однак дуже багато з подiй, якi вiдбувалися пiсля його смертi, несуть на собi печать його впливу. Його стиль роботи — без самореклами, але спрямований на практичний i довготривалий ефект, теж вiдiграє немалу роль у тому, що Коновалець залишається у тiнi iнших iсторичних осiб. Але в колi тих сучасникiв, якi боролись за самостiйнiсть України, Євген Коновалець мав великий, нiчим не похитнутий авторитет. Вони бачили, що Полковник за життя встиг зробити речi, непосильнi для них. Ярослав СВАТКО

  Дороговкази Євгена Коновальця У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю.

Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося.

Як же ж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.

Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, боУкраїна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.

Шлях до вільного Львова лежить через вільний Київ


  Початок полiтичної дiяльностi Євгена Коновальця припадає на перед-день Першої свiтової вiйни. У липнi1913 року у Львовi вiдбувся Всеукраїнський Студентський Конрес. Увага учасникiв була прикута до реферату Донцова «Сучасне положення нацiї i наше завдання». Коновалець теж виголошував реферат на Конресi, «Про унiверситетську справу». Реферат був дуже практичний, i всi п'ять пропозицiй доповiдача без зайвих дискусiй були проголосованi як резолюцiї Конресу. Вiн завжди був практичний у полiтицi i нiколи не влаштовував дискусiй про маргiнальнi або нездiйсненнi речi.

  Під час вiйни Євген Коновалець потрапляє у росiйський полон. У таборах вiйськовополонених швидко стає центром гуртування галичан. З моменту створення Центральної Ради нав'язує з нею контакти й органiзовує прибуття галичан i буковинцiв до Києва. У цей час нацiонал-демагоги просторiкували, що Українi не потрiбне вiйсько, i розпустили фактично готову до оборони держави двомiльйонну армiю. Коновалець залишив безплiднi дискусiї для iнших, а сам почав працю зi створення Галицько-Буковинського куреня. Ця невелика бойова одиниця, морально неприступна для бiльшовицької розкладової пропаганди,з часом переросла в Осадний Корпус Сiчових Стрiльцiв — один iз най боєздатнiших пiдроздiлiв армiї Петлюри. Його було замало для перемоги, але тут Коновальця нема за що картати: час був втрачений Центральною Радою в 1917-му на балачки, замiсть практичної органiзацiї вiйська.

  Поразку армiї УНР її командири сприйняли по-рiзному. Дехто, не бажаючи визнати поразки, iшов у походи на зайняту бiльшовиками Україну, знову iз нову намагаючись пiдiйняти загально-нацiональне повстання. А воно не пiдiймалось, бiйцi гинули, створюючи легенду боротьби за Незалежнiсть, приклад не поступливостi для майбутнiх борцiв. Тiльки от здобути Україну не вдавалось.

  Коновалець прийняв поразку у вiйнi. Але не погодився з поразкою у боротьбiза Незалежнiсть. Вiн бачив, що самостiйницькi сили знекровленi i не мають ресурсiв (насамперед людських) для успiшної боротьби. Тому задався завданням створити цi ресурси.

  Люди та iдеологiя, iдейно виробленi й фахово пiдготованi провiдники, ось що, на думку Коновальця, визначало результат нацiональної боротьби. Україна програла, бо не мала цього, виграє тодi, коли iдеологiя незалежностi  опанує українцями, а провiдники, крiм того, сприйматимуть своє провiдництво як вiдповiдальнiсть перед iсторiєю власного народу. Поставлений таким чином дiагноз одразу показував: наявних провiдникiв не перевчиш, маси негайно свою iдеологiчну пасивнiсть не змiнять. Попереду праця що найменше на поколiння. Уявiть собi, ви кажете сучасним полiтикам, що змiнити Україну можна лише через поколiння. Чи багато вiзьметься реалiзовувати програму, яка дасть першi плоди лише через 20 рокiв? З тих, хто мислить про суспiльнi проблеми лише зарiк до початку виборiв, — нiхто. А Коновалець почав iз дiтей. Його товариш по зброї з Осадного Корпусу i пiдлеглий зi створеної пiдпiльної Української Вiйськової Органiзацiї полковник Іван Чмола (член Начальної Команди УВО), власне, й займається цими дiтьми, вiдновивши Пласт. Звичайно ж, УВО дiє, i збудованатак, щоб ефективно пiдняти повстання за незалежнiсть. Та от людських ресурсiв, щоб це повстання стало результативним, нема. Їх готує Чмола, а УВО, крiм окремих бойових акцiй i розвiдки, займається справою, бiльш притаманною для полiтичної органiзацiї, — пропагандою, видає пiдпiльнi брошури i поширює їх.

  Ідеологiя. У вiйнi перемагає та сторона, в якої бiльше солдатiв, готових платити цiну власного життя за перемогу. Вони не здезертирують, не здадуться вполон, а йтимуть у бiй i вестимуть засобою iнших. Борець за самостiйнiсть повинен мати вiру у свою справу, а що б ця вiра не хиталась, потрiбне добре вибудуване вiровчення. Коновалець, попри всi недолiки характеру Донцова, побачив у ньому того, хто мiг iнiцiювати дискусiї навколо iдеологiї українського нацiоналiзму. Хоча тогочасне галицьке суспiльство погано сприймало Донцова iз багатьма полiтиками українського табору вiн був посварений, Коновалець домагається призначення його на посаду редактора «Лiтературно-Наукового Вiсника» та здобуває кошти на подальше видання журналу. Власне, за час редагування ЛНВ розкрився талант Донцова, вiн став тим, якого ми знаємо тепер, i вiн виконав головне завдання — викликав у середовищi молодi, яка йшла на змiну тим, хто програв вiйну, дискусiю про визвольну iдеологiю. Ця частина роботи Коновальця взагалi чужа для сучасних українських полiтикiв, iдеологiя нiколи не дає негайного результату, та й робить людину мало залежною вiд зовнiшнiх iдейних диверсiй.

  Пройшло кiлька рокiв, i дiти, яких Чмола готував у «Пластi», увiйшли вдоросле життя, стали студентами. Пiд впливом праць Донцова почали утворювати пiдпiльнi гуртки, де будували плани боротьби за самостiйнiсть. Декого прийняли в УВО, вони виконували окремi бойовi акцiї. Однак запущений Коновальцем процес передбачав зовсiм iнше мiсце молодої елiти. Запалена iдеєю, маючи яснi свiтогляднi дороговкази, молодь повинна була сама достосувати свiтоглядну базу до полiтичних реалiй тодiшнього свiту, сама скласти програму,сама себе навчити новим технологiям боротьби i втiлити завдання у реальнiсть. Причому, якщо обставини не дозволять виконати завдання їм — то треба було зробити так,щоб воно реалiзувалось наступним поколiнням. Але найперше треба було, щоб розмаїття пiдпiльних молодiжних гурткiв боролося синхронно, за досягнення головної мети, а незбивалося на манiвцi внутрiшньої боротьби, чия правда правдивiша. Коновалець iнiцiює створеннянової структури — Органiзацiї Українських Нацiоналiстiв, в яку УВО входить складовою частиною. Мережу Органiзацiї в Краї будує молодь, це пряме доручення Коновальця. Призначений Крайовим провiдником Степан Охримович пропонує саботажну акцiю, не лише як спосiб боротьби в нових умовах, але й як засiб виявлення кадрiв, придатних для Органiзацiї. Коновалець погоджує акцiю, незважаючина спротив старих членiв УВО.

  Пiд явним впливом Донцова Ярослав Стецько укладає орденськi принципи побудови органiзацiї. Ленкавський пише «Десять заповiдей» нового поколiння, Мирон — «44 правила», Мащак — «Молитву нацiоналiста»... Звiльнення України стає життєвою мiсiєю для молодих романтикiв — про це вони складають присягу перед Богом i Україною. Процес пiшов. За кiлька рокiв Коновалець дипломатично проводить непомiтнi кадровi змiни, на мiсце ветеранiв УВО приходять студенти, а сама УВО остаточно стає однiєю з референтур ОУН. Але й там уже керували молодi.

  Останньою важливою корекцiєю процесу з боку Коновальця був Бандера. Свою концепцiю суспiльної архiтектури ОУН Степан Бандера презентував у 1933роцi i був призначений Крайовим провiдником. Вiд того часу можна говорити лише про вдосконалення структури ОУН як вiдповiдь на новi вимоги доби. Але це вже теж робили молодi.

  За всiма дiями Коновальця бачимо розумiння незаперечного факту: у новiй добi визвольною справою, для її успiшного результату, повиннi займатися новi люди. Уже в 1932 роцi вiн бачив, що запущений ним процес йде своєю дорогою: «Ми заiнiцiювали органiзований нацiоналiстичний рух, ми допомогли йому оформитися, ми даємо йому щей тепер iньєкцiї, але ми його не ведемо... На захiднiх землях той рух виявляє бiльше радикальнi тенденцiї, нiж це декому з нас бажане. Не виключено, щоми вже в недалекому часi опинимося супроти того руху в ролi батькiв без вiдповiдного впливу на його дальший розвiй. З того ми мусимо, як тi, що себе вважаємо Проводом, — точно здавати собi справу, коли певного дня не маємо опинитися в досить неприємному становищi. Молодий нацiоналiстичний рух на зах. землях нас ще толерує, — я певний, одначе, що з його скрiпленнямi внутрiшнiм оформленням, вiн, колими не намагатимемось знайти спiльну мову, витворить свiй власний провiд» (з листа до Дмитра Андрiєвського15.04.1932 р.).

  Вiн загинув i не змiг побачити, яку легенду iсторiї витворила iнiцiйовананим ОУН. Вiн не був безпосередньо причетний анi до Карпатської України, анi до Акта 30 червня, анi до УГВР, анi до Норильського повстання, врештi, й до24 серпня. Але розпад Союзу РСР вiдбувся за планом, накресленим його вихованцями ще в 1940 роцi. Коновалець давїм головне: мiсiю життя, варту того, щобжити i боротись. Навчив самостiйнодавати вiдповiдь викликам iсторiї.Заплiднив вiрою у неминучiсть перемоги визвольного руху. Ця вiра Коновальцяi його послiдовникiв зламала хiд iсторiї, незважаючи на кров i репресiї, i привела Україну до Незалежностi. Можна певно сказати, що цей результат був для Коновальця важливiший, нiж визнання нашими сучасниками його ролi в iсторiї України.

 

Коментарі

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Залиште своє повідомлення




Календар

Лютий 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Січень   Березень »
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28

Історичні дати

Переглянути всі пам’ятні дати нашого краю та України ви можете в розділі «Історичні дати»

Відео-архів

© 2013. Всі матеріали на сайті належать автору і охороняються законом про авторські права.