На пiвночi Бродiвського району, що на Львiвщинi, розкинулись у зеленi лiсiв села Лiсовi, Пiски, Гримайлiвка, Королiвка та Лешнiв. Природнi умови сприяли тому, що в цiй мiсцевостi у 1940-1950-х роках активно дiяли вiддiли Української Повстанської Армiї та боївки Самооборонних кущових вiддiлiв.

На межi Львiвської та Тернопiльської областей є село Дерев’янки Золочiвського району, яке в буремнi 1940-вi роки вважалося хутором i належало до с. Тростянець того ж району. Хутiр Дерев’янки селянами в основному був заселений пiсля Першої свiтової вiйни, оскiльки тут велика площа лiсу була знищена в ходi бойових дiй i її можна було очистити для посiвiв. Тут проживали здебiльшого працьовитi господарi, якi були свiдомими українцями i прихильниками вiдновлення Української держави.

7 січня 1945 року на ринковій площі в Луцьку енкаведисти повісили двох юнаків, активних учасників Української повстанської армії. І якщо 22 червня 1941 року червоні карателі знищували в’язнів луцької катівні без особливого бажання, щоб цей злочин став надбанням громадськості, то цього разу вони вирішили своїм середньовічним свавіллям не лише покарати непокірних, а й залякати мирне населення. Мовляв, дивіться, які ми всесильні: навіть на велике православне свято можемо собі дозволити привселюдно повісити непокірних! До цієї акції партійні та каральні органи м. Луцька старанно готувалися. Була проведена нарада відповідальних працівників, чітко розроблений план деталізував, хто що робить і за що відповідає. На ринкову площу навіть вивели учнів старших класів та студентів навчальних закладів, службовців, працівників, які стали свідками інквізиції XX століття. Хто ж вони, ці герої, які у 21 рік загинули за волю України?

Однiєю iз резонансних подiй, iнформацiя про яку сколихнула нашi околицi наприкiнцi вiйни, було знищення українськими повстанцями 21 вересня 1944 р. начальника райвiддiлу НКВД капiтана Селiваненка у с. Букавина Ходорiвського району Дрогобицької областi (тепер с. Буковина Жидачiвського району Львiвської областi).

Масштабні антиповстанські акції провели німці впродовж 2-3 листопада 1943 р. Упродовж першого дня акції авіація розбомбила містечко Степань, після чого його розграбували поліційні відділи, тоді ж було спалено райцентр Рафалівка й село Великі Осинці. Наступного дня гітлерівці пацифікували містечко Деражне, де загинуло 250 мирних мешканців. Того ж 3 листопада каральна група прочесала населений пункт Стидиньський, у якому під час акції було вбити 249 осіб.