Вхід на сайт


Реєстрація на сайті


Нариси

Коментарів: 0

Опубліковано: 24.07.2014 22:44

Міф про визволення ВОЛИНІ

 

 

На 21-му році незалежності України сьогоднішня влада провела «реконструкцію» т.з. «Меморіалу Сла­ви» в м. Луцьку, витративши на неї мільйони бюджет­них коштів, а міф комуністичної пропаганди залишив­ся і продовжується зомбування українців, що війна була вітчизняною, а радянська червона армія і війська НКВД - визволителями України! Але факти - уперта річ, і свідчать вони про те, що українців у війську ви­користовували як «гарматне м'ясо».

Знову ж там на цьому комплексі на головному вході є «1941-1945 рр.» замість пропонованої дати «1917-1991 рр.», бо на протязі такого часу відбувалось нищення українців і польським, і німецьким, і більшовицьким режимами.     

На цьому місці - символи трагедії волинян - назви спалених сіл, назви кількох десятків військових з'єд­нань, тисячі воїнів з яких віддали своє життя і загинули на нашій землі і від рук загарбників,  . і в лавах окупаційних військ

Тому цей меморіал ніяк не можна вважа­ти «Меморіалом Слави», а справедливішою і кращою буде назва «Меморіал пам'яті».

Тим більше, Луцька міська рада уже під­ тримала резолюцію ПАРЄ про визнання та засудження більшовицько-комуністичного і гітлерівсько-нацистського режимів як зло­чинні режими проти людяності і людства, тому визнавати війська червоної Москви тільки «визволителями» - для волинян немає підстав. Тому 9 травня потрібно визнавати і відзначати як День скорботи, а не День Пере­моги для України. Саме так день 8 травня відзначають у Європі, оплакуючи жертви Другої світової війни.

Після московської окупації Західноукраїнських земель із 17 вересня 1939 року до червня 1940 року з Волині було вивезено до Сибіру 240 тисяч людей, а до першого дня німецько-совєтської війни - ще 320 тисяч осіб. За цей час на Волині було організовано 3 тюрми, в перші дні війни (22- 24 червня 1941 р.) тисячі в'язнів були розстріляні без суду і слідства не лише в тюрмах, але і в КПЗ в районних центрах та залізничних станція х.

Протягом 1941-1944 років червоні партизани і воя­ки Армії Крайової вели себе як мародери і насильники, винищуючи мирне українське населення, від рук яких загинули тисячі селян-поліщуків. Німецькі окупанти вели себе не краще, знищуючи села, розстрілюючи за­ложників за провокаційні дії червоних партизан і АК та виморюючи голодом військовополонених. Польські великодержавники, що бачили Волинь у складі поль­ської держави, спровокували т.з. «волинську різню», що стала чи не найбільшою трагедією сільського на­селення Волині. За роки війни на Волині спалено і по­вністю зруйновано 428 населених пунктів і знищено понад 165 тисяч волинян.Виконувався наказ Сталіна про «зону випаленої землі». Лише українська армія УПА була єдиним захисником мирного населення, яка вела боротьбу проти трьох окупантів. Уже на XX з'їзді КПРС у 1956 р. Генеральний секретар КПРС Хрущов М. С. визнав, що виконати у повній мірі надзвичайно таємний наказ №0078/42 від 22 червня 1944 р. про висе­лення з території України ВСІХ українців, що були під окупаційною владою німців, у віддалені райони СРСР (Сибір, Заполяр'я ін.) завадила не лише нестача вагонів для перевезення, але й «злочинні» дії «банд УПА»

Повторна московська окупація України принесла нові випробування і жертви.

З 1944 р. до 1952 р. з Волині було депортовано ще 203662 особи. Вивезення планувалось і проводилось державними органами. Завчасно концентрувались війська, подавались ешелони, вантажні автомобілі... Утікачів розстрілювали на місці. Тому головним мону­ментом на меморіалі має бути монумент: «Врлинянам, жертвам комуністичного терору».

На сьогоднішній день на «Меморіалі Слави» стоїть монумент із російським «Орденом Перемоги», що сим­волізує перемогу «старшого брата» над українцями.

На меморіальних плитах викарбувано назви парти­занських загонів і військових формувань, які «визволя­ли» Волинську область та місто Луцьк. Перераховуємо тут лише партизанські з'єднання (із неповними назва­ми та без титулів командирів):

      1.    Чернігівсько-волинське з'єднання партизанських загонів О.Ф. Федорова.

  2.    З'єднання партизанських загонів Сумської області С.А. Ковпака.

      3.    З'єднання партизанських загонів А. П. Бринського.

4.    З'єднання партизанських загонів М. І. Наумові.

5.    З'єднання партизанських загонів О. М. Сабурова.

      6.    Перша українська партизанська дивізія П. П. Вершигори.

7.    Партизанський загін спецпризначення Д. Н. Медведєва.

8.    Партизанський загін спецпризначення Н. А. Прокопюка.

9.    Партизанський загін спецпризначення В. А. Карасьова.

      10.    Пінське з'єднання партизанських загонів Білору­сії 3. Коржа і Комарова.

11.    Брестське з'єднання партизанських загонів Біло­русії С. І. Сікорського.

12.     З'єднання партизанських загонів Рівненської об­ласті В. А. Бегми.

13.     З'єднання партизанських загонів П. О. Коротченка.

14.     Житомирська партизанська дивізія С. Ф. Малікова.

15.     З'єднання партизанських загонів М. А. Рудича.

16.     З'єднання партизанських загонів Волинської об­ласті Л. Я. Іванова

17.     З'єднання партизанських загонів Д. Н. Ніколай-чика.

18.     З'єднання партизанських загонів І. А. Артюхова.

19.     З'єднання партизанських загонів Б. Г. Шарагіна.

20.     З'єднання партизанських загонів Рівненської об­ласті І. П- Федорова;

21.     З'єднання партизанських загонів 1.1. Шитова.

22.     Волинський підпільний обком КП/б/ України і 25 підпільних райкомів.

    Протягом 1941-1945 років ці формування налічува­ли більше 20 тисяч осіб, які харчувалися, одягалися і отримували фураж і спорядження за рахунок пограбу­вання волинських селян.

Далі ідуть перерахування військових з'єднань, які приймали участь у «визволенні» Волинської області і міста Луцька - 3 фронти (в т.ч, 2 білоруських), 10 армій (в т.ч. 2 танкових і 2 повітряних), 27 корпусів ( в т.ч. 1 танковий і 1 механізований), 67 дивізій (в т.ч. 12 кава­лерійських):

1 Український фронт, 1 Білоруський фронт, 2 Білорусь­кий фронт.   

 Армії:                         

1 Гвардійська танкова армія, 2 Гвардійська танкова ар­мія, 3 Гвардійська армія, 8 Гвардійська армія, 13 Армія, 47 Армія, 69 Армія, 2 Повітряна армія, 6 Повітряна ар­мія, 1 Польська армія.

Корпуси:

21 Стрілецький корпус;

8 Механізований корпус;

22 Стрілецький корпус;

4 Гвардійський стрілецький корпус;

24 Стрілецький корпус;

28 Гвардійський стрілецький корпус;

25 Стрілецький корпус;

29 Гвардійський стрілецький корпус;

 

27 Стрілецький корпус;

 

1 Гвардійський кавалерійський корпус;

 

61 Стрілецький корпус;

 

11 Гвардійський танковий корус;

  1 Гвардійський кавалерійський корпус;

  76 Стрілецький корпус;

  6 Гвардійський кавалерійський корпус;

  77 Стрілецький корпус;

  7 Гвардійський кавалерійський корпус;

 

  91 Стрілецький корпус;

 

3 Танковий корпус;

 

96 Стрілецький корпус;

 

11 Танковий корпус;

 

114 Стрілецький корпус;

16 Танковий корпус;

120 Стрілецький корпус;

 

25 Танковий корпус;

 

125 Стрілецький корпус;

 

129 Стрілецький корпус.

 

                        Дивізії:

 

 

  1 Гвардійська кавалерійська дивізія;

1  Стрілецька дивізія;

2  Гвардійська кавалерійська дивізія;

4 Стрілецька дивізія;

3 Гвардійська кавалерійська дивізія;

 

41 Стрілецька дивізія;

  4 Гвардійська кавалерійська дивізія;

  7  Гвардійська кавалерійська дивізія;

  8  Гвардійська кавалерійська дивізія;

  8 Кавалерійська дивізія;

  58 Стрілецька дивізія;

  60 Стрілецька дивізія;

 

  71 Стрілецька дивізія;

   8 Кавалерійська дивізія;

  76 Стрілецька дивізія;

   13   Гвардійська кавалерійська дивізія;

   81 Стрілецька дивізія;

   14   Гвардійська кавалерійська дивізія;

   106 Стрілецька дивізія;

   15   Гвардійська кавалерійська дивізія;

   112 Стрілецька дивізія;

   16 Гвардійська кавалерійська дивізія;

  117 Стрілецька дивізія;

17 Гвардійська кавалерійська дивізія;

132 Стрілецька дивізія;                                        '

6 Гвардійська стрілецька дивізія;

134 Стрілецька дивізія;

27 Гвардійська стрілецька дивізія;

136 Стрілецька дивізія;

35 Гвардійська стрілецька дивізія;

143 Стрілецька дивізія;

38 Гвардійська стрілецька дивізія;

149 Стрілецька дивізія;

39 Гвардійська стрілецька дивізія;

 

160 Стрілецька дивізія;

 

47 Гвардійська стрілецька дивізія;

 

162 Стрілецька дивізія;

 

57 Гвардійська стрілецька дивізія; ,

 

165 Стрілецька дивізія;

 

76 Гвардійська стрілецька дивізія;

 

175 Стрілецька дивізія;

77 Гвардійська стрілецька дивізія;

181 Стрілецька дивізія;

79 Гвардійська стрілецька дивізія;

185 Стрілецька дивізія;

82 Гвардійська стрілецька дивізія;

196 Стрілецька дивізія;

88 Гвардійська стрілецька дивізія;

212 Стрілецька дивізія;

117 Гвардійська стрілецька дивізія;

218 Стрілецька дивізія;

121 Гвардійська стрілецька дивізія;

 

228 Стрілецька дивізія;

234 Стрілецька дивізія;

247 Стрілецька дивізія;

253 Стрілецька дивізія;

260 Стрілецька дивізія;                                     .

262 Стрілецька дивізія;

273 Стрілецька дивізія;

274 Стрілецька дивізія;

 

287 Стрілецька дивізія;

 

312 Стрілецька дивізія;

 328  Стрілецька дивізія;

329  Стрілецька дивізія;

 

350 Стрілецька дивізія;

 

370 Стрілецька дивізія;

 

389 Стрілецька дивізія;

 

397 Стрілецька дивізія.

Особовий склад дивізії обчислюється 12-18 тисяч воїнів, тобто у «визволенні» Волині приймало участь більше мільйона вояків, що є надуманим міфом.

 

По­льовими військкоматами проводилась тотальна мобі­лізація волинян.

Скільки ж їх загинуло за імперію СРСР! Шановний читачу! Чи усвідомлюєте ви що українці «самі себе зво­ювали», як казав гетьман Іван Мазепа?

Газета "Гомін Волині" від 12 квітня 2012 року

 

 

 

 

 

Коментарі

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Залиште своє повідомлення




Календар

Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лютий   Квітень »
    
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Історичні дати

Сьогодні: Генерал Павло Скоропадський на Всеукраїнському з'їзді хліборобів у Києві проголошений Гетьманом України. 106 років

Відео-архів

© 2013. Всі матеріали на сайті належать автору і охороняються законом про авторські права.