Нариси
Опубліковано: 24.07.2014 22:44
Міф про визволення ВОЛИНІ
На 21-му році незалежності України сьогоднішня влада провела «реконструкцію» т.з. «Меморіалу Слави» в м. Луцьку, витративши на неї мільйони бюджетних коштів, а міф комуністичної пропаганди залишився і продовжується зомбування українців, що війна була вітчизняною, а радянська червона армія і війська НКВД - визволителями України! Але факти - уперта річ, і свідчать вони про те, що українців у війську використовували як «гарматне м'ясо».
Знову ж там на цьому комплексі на головному вході є «1941-1945 рр.» замість пропонованої дати «1917-1991 рр.», бо на протязі такого часу відбувалось нищення українців і польським, і німецьким, і більшовицьким режимами.
На цьому місці - символи трагедії волинян - назви спалених сіл, назви кількох десятків військових з'єднань, тисячі воїнів з яких віддали своє життя і загинули на нашій землі і від рук загарбників, . і в лавах окупаційних військ
Тому цей меморіал ніяк не можна вважати «Меморіалом Слави», а справедливішою і кращою буде назва «Меморіал пам'яті».
Тим більше, Луцька міська рада уже під тримала резолюцію ПАРЄ про визнання та засудження більшовицько-комуністичного і гітлерівсько-нацистського режимів як злочинні режими проти людяності і людства, тому визнавати війська червоної Москви тільки «визволителями» - для волинян немає підстав. Тому 9 травня потрібно визнавати і відзначати як День скорботи, а не День Перемоги для України. Саме так день 8 травня відзначають у Європі, оплакуючи жертви Другої світової війни.
Після московської окупації Західноукраїнських земель із 17 вересня 1939 року до червня 1940 року з Волині було вивезено до Сибіру 240 тисяч людей, а до першого дня німецько-совєтської війни - ще 320 тисяч осіб. За цей час на Волині було організовано 3 тюрми, в перші дні війни (22- 24 червня 1941 р.) тисячі в'язнів були розстріляні без суду і слідства не лише в тюрмах, але і в КПЗ в районних центрах та залізничних станція х.
Протягом 1941-1944 років червоні партизани і вояки Армії Крайової вели себе як мародери і насильники, винищуючи мирне українське населення, від рук яких загинули тисячі селян-поліщуків. Німецькі окупанти вели себе не краще, знищуючи села, розстрілюючи заложників за провокаційні дії червоних партизан і АК та виморюючи голодом військовополонених. Польські великодержавники, що бачили Волинь у складі польської держави, спровокували т.з. «волинську різню», що стала чи не найбільшою трагедією сільського населення Волині. За роки війни на Волині спалено і повністю зруйновано 428 населених пунктів і знищено понад 165 тисяч волинян.Виконувався наказ Сталіна про «зону випаленої землі». Лише українська армія УПА була єдиним захисником мирного населення, яка вела боротьбу проти трьох окупантів. Уже на XX з'їзді КПРС у 1956 р. Генеральний секретар КПРС Хрущов М. С. визнав, що виконати у повній мірі надзвичайно таємний наказ №0078/42 від 22 червня 1944 р. про виселення з території України ВСІХ українців, що були під окупаційною владою німців, у віддалені райони СРСР (Сибір, Заполяр'я ін.) завадила не лише нестача вагонів для перевезення, але й «злочинні» дії «банд УПА»
Повторна московська окупація України принесла нові випробування і жертви.
З 1944 р. до 1952 р. з Волині було депортовано ще 203662 особи. Вивезення планувалось і проводилось державними органами. Завчасно концентрувались війська, подавались ешелони, вантажні автомобілі... Утікачів розстрілювали на місці. Тому головним монументом на меморіалі має бути монумент: «Врлинянам, жертвам комуністичного терору».
На сьогоднішній день на «Меморіалі Слави» стоїть монумент із російським «Орденом Перемоги», що символізує перемогу «старшого брата» над українцями.
На меморіальних плитах викарбувано назви партизанських загонів і військових формувань, які «визволяли» Волинську область та місто Луцьк. Перераховуємо тут лише партизанські з'єднання (із неповними назвами та без титулів командирів):
1. Чернігівсько-волинське з'єднання партизанських загонів О.Ф. Федорова.
2. З'єднання партизанських загонів Сумської області С.А. Ковпака.
3. З'єднання партизанських загонів А. П. Бринського.
4. З'єднання партизанських загонів М. І. Наумові.
5. З'єднання партизанських загонів О. М. Сабурова.
6. Перша українська партизанська дивізія П. П. Вершигори.
7. Партизанський загін спецпризначення Д. Н. Медведєва.
8. Партизанський загін спецпризначення Н. А. Прокопюка.
9. Партизанський загін спецпризначення В. А. Карасьова.
10. Пінське з'єднання партизанських загонів Білорусії 3. Коржа і Комарова.
11. Брестське з'єднання партизанських загонів Білорусії С. І. Сікорського.
12. З'єднання партизанських загонів Рівненської області В. А. Бегми.
13. З'єднання партизанських загонів П. О. Коротченка.
14. Житомирська партизанська дивізія С. Ф. Малікова.
15. З'єднання партизанських загонів М. А. Рудича.
16. З'єднання партизанських загонів Волинської області Л. Я. Іванова
17. З'єднання партизанських загонів Д. Н. Ніколай-чика.
18. З'єднання партизанських загонів І. А. Артюхова.
19. З'єднання партизанських загонів Б. Г. Шарагіна.
20. З'єднання партизанських загонів Рівненської області І. П- Федорова;
21. З'єднання партизанських загонів 1.1. Шитова.
22. Волинський підпільний обком КП/б/ України і 25 підпільних райкомів.
Протягом 1941-1945 років ці формування налічували більше 20 тисяч осіб, які харчувалися, одягалися і отримували фураж і спорядження за рахунок пограбування волинських селян.
Далі ідуть перерахування військових з'єднань, які приймали участь у «визволенні» Волинської області і міста Луцька - 3 фронти (в т.ч, 2 білоруських), 10 армій (в т.ч. 2 танкових і 2 повітряних), 27 корпусів ( в т.ч. 1 танковий і 1 механізований), 67 дивізій (в т.ч. 12 кавалерійських):
1 Український фронт, 1 Білоруський фронт, 2 Білоруський фронт.
Армії:
1 Гвардійська танкова армія, 2 Гвардійська танкова армія, 3 Гвардійська армія, 8 Гвардійська армія, 13 Армія, 47 Армія, 69 Армія, 2 Повітряна армія, 6 Повітряна армія, 1 Польська армія.
Корпуси:
21 Стрілецький корпус;
8 Механізований корпус;
22 Стрілецький корпус;
4 Гвардійський стрілецький корпус;
24 Стрілецький корпус;
28 Гвардійський стрілецький корпус;
25 Стрілецький корпус;
29 Гвардійський стрілецький корпус;
27 Стрілецький корпус;
1 Гвардійський кавалерійський корпус;
61 Стрілецький корпус;
11 Гвардійський танковий корус;
1 Гвардійський кавалерійський корпус;
76 Стрілецький корпус;
6 Гвардійський кавалерійський корпус;
77 Стрілецький корпус;
7 Гвардійський кавалерійський корпус;
91 Стрілецький корпус;
3 Танковий корпус;
96 Стрілецький корпус;
11 Танковий корпус;
114 Стрілецький корпус;
16 Танковий корпус;
120 Стрілецький корпус;
25 Танковий корпус;
125 Стрілецький корпус;
129 Стрілецький корпус.
Дивізії:
1 Гвардійська кавалерійська дивізія;
1 Стрілецька дивізія;
2 Гвардійська кавалерійська дивізія;
4 Стрілецька дивізія;
3 Гвардійська кавалерійська дивізія;
41 Стрілецька дивізія;
4 Гвардійська кавалерійська дивізія;
7 Гвардійська кавалерійська дивізія;
8 Гвардійська кавалерійська дивізія;
8 Кавалерійська дивізія;
58 Стрілецька дивізія;
60 Стрілецька дивізія;
71 Стрілецька дивізія;
8 Кавалерійська дивізія;
76 Стрілецька дивізія;
13 Гвардійська кавалерійська дивізія;
81 Стрілецька дивізія;
14 Гвардійська кавалерійська дивізія;
106 Стрілецька дивізія;
15 Гвардійська кавалерійська дивізія;
112 Стрілецька дивізія;
16 Гвардійська кавалерійська дивізія;
117 Стрілецька дивізія;
17 Гвардійська кавалерійська дивізія;
132 Стрілецька дивізія; '
6 Гвардійська стрілецька дивізія;
134 Стрілецька дивізія;
27 Гвардійська стрілецька дивізія;
136 Стрілецька дивізія;
35 Гвардійська стрілецька дивізія;
143 Стрілецька дивізія;
38 Гвардійська стрілецька дивізія;
149 Стрілецька дивізія;
39 Гвардійська стрілецька дивізія;
160 Стрілецька дивізія;
47 Гвардійська стрілецька дивізія;
162 Стрілецька дивізія;
57 Гвардійська стрілецька дивізія; ,
165 Стрілецька дивізія;
76 Гвардійська стрілецька дивізія;
175 Стрілецька дивізія;
77 Гвардійська стрілецька дивізія;
181 Стрілецька дивізія;
79 Гвардійська стрілецька дивізія;
185 Стрілецька дивізія;
82 Гвардійська стрілецька дивізія;
196 Стрілецька дивізія;
88 Гвардійська стрілецька дивізія;
212 Стрілецька дивізія;
117 Гвардійська стрілецька дивізія;
218 Стрілецька дивізія;
121 Гвардійська стрілецька дивізія;
228 Стрілецька дивізія;
234 Стрілецька дивізія;
247 Стрілецька дивізія;
253 Стрілецька дивізія;
260 Стрілецька дивізія; .
262 Стрілецька дивізія;
273 Стрілецька дивізія;
274 Стрілецька дивізія;
287 Стрілецька дивізія;
312 Стрілецька дивізія;
328 Стрілецька дивізія;
329 Стрілецька дивізія;
350 Стрілецька дивізія;
370 Стрілецька дивізія;
389 Стрілецька дивізія;
397 Стрілецька дивізія.
Особовий склад дивізії обчислюється 12-18 тисяч воїнів, тобто у «визволенні» Волині приймало участь більше мільйона вояків, що є надуманим міфом.
Польовими військкоматами проводилась тотальна мобілізація волинян.
Скільки ж їх загинуло за імперію СРСР! Шановний читачу! Чи усвідомлюєте ви що українці «самі себе звоювали», як казав гетьман Іван Мазепа?
Газета "Гомін Волині" від 12 квітня 2012 року
Коментарі
Залиште своє повідомлення ×