Вхід на сайт


Реєстрація на сайті


Нариси

Коментарів: 0

Опубліковано: 03.02.2015 09:36

ВТРАТИ СЕЛА ПОЧАПИ НА ЗОЛОЧІВЩИНІ ПІД ЧАС «ВЕЛИКОЇ БЛОКАДИ» ПОЧАТКУ 1946 РОКУ

  На рубежi 1945-1946 pp. одним iз найважливiших напрямiв дiяльностi органiв радянської влади стало забезпечення перших повоєнних виборiв до Верховної Ради СРСР, якi мали вiдбутися 10 лютого 1946 р. Задля «гарантiї» народного волевиявлення у кожному населеному пунктi були розташованi гарнiзони вiйськ НКВД та Червоної армiї чисельнiстю вiд 10 до 50 бiйцiв, якi посилили тиск на збройнi формування нацiоналiстичного пiдпiлля. Цей перiод увiйшов в iсторiю пiд назвою «Велика блокада». Особливо тиск ворога посилився у двадцятих числах сiчня. Постiйнi розшуки дали свої результати..

  24 сiчня 1946 р. гарнiзонцi з 3-го батальйону 267-го стрiлецького полку внутрiшнiх вiйськ НКВД пiд командою лейтенанта Алєксєєнка у селi виявили схрон iз повстанською зброєю, з якого було вилучено три ручних кулемети з дисками, два пiстолети, 16 гранат та 1300 патронiв.

  25 сiчня 1946 р. пiд удар оперативної групи райвiддiлу НКВД та пiдроздiлiв 8-ї роти 267-го стрiлецького полку у с. Почапи потрапила повстанська криївка, у якiй перебувало двоє мiсцевих пiдпiльникiв. Не бажаючи потрапляти живими до рук ворога, вони пострiлялися, а трофеями чекiстiв стали автомат, два пiстолети та двi гранати. У цей день загинули:

  Михайло Шабатура-«Гриб». Народився 17.09.1924 р. у Почапах у сiм’ї мiсцевих селян. Освiта — чотири класи народної школи. Пiсля закiнчення школи працював iз батьками на господарствi. Член товариств «Просвiта», «Сокiл», «Хлiборобський вишкiл молодi». У 1942 р. був забраний на примусовi роботи до Нiмеччини, звiдки повернувся пiсля закiнчення вiйни у 1945 р. i тодi ж як симпатик ОУН вступив до лав УПА. Невдовзi через брак слуху був переведений у теренову сiтку, де виконував функцiї стрiльця на станицi. Тiло загиблого бiльшовики забрали до Золочева.

  Микола Придивус (Прунивус)-«Микола». Народився в червнi 1918 р. у с. П’яткiвка Бершадського району Вiнницької областi в сiм’ї селян. Освiта — сiм класiв народної школи. Пiсля закiнчення навчання працював у колгоспi, а вiдтак на шахтi. У 1939 р. призваний до Червоної армiї. Служив у пiхотi, а згодом у мiнометному пiдроздiлi в Равi-Руськiй на Львiвщинi. У 1941 р. на початку нiмецько-радянської вiйни його частина була розбита, а сам вiн пристав у с. Почапи, де допомагав мiсцевим селянам по господарству. У 1944 р. став симпатиком ОУН, а з приходом радянської влади в терен пiшов у пiдпiлля, де виконував дрiбнi завдання на станицi. Тiло забране до Золочева. Наступного дня — 26 сiчня — оперативна група РО НКВД-НКБ за пiдтримки пiдроздiлу внутрiшнiх вiйськ, проводячи обшуки у будинках мiсцевих жителiв, виявила повстанську криївку, у якiй загинули двоє пiдпiльникiв. Чекiсти захопили три гвинтiвки, два автомати, два пiстолети, 11 гранат i 550 патронiв. У цiй криївцi загинули:

  Оленчак Осип-«Дубовий». Народився 1925 (1912) р. у с. Почапи в сiм’ї мiсцевих селян. У дитинствi втратив батькiв, тому виховувався у свого вуйка. Освiта — п’ять класiв народної школи. За фахом — кравець, а вiдтак продавець. Пiсля закiнчення школи освоїв професiю кравця та працював челядником у кравецькiй майстернi в Золочевi. Брав активну участь у роботi товариств «Просвiта» i «Сокiл». У 1939 р. став симпатиком ОУН, а через рiк, у 1941 р., членом ОУН. У 1941 р., у часи українського державотворення в теренi працював секретарем канцелярiї укра-їнської мiлiцiї в Золочевi, а пiсля її роз-формування i аж до наближення фронту у 1944 р. за дорученням проводу ОУН керу-вав органiзацiйною галантерейною крамницею у Золочевi, яка служила пунктом зв’язку теренової сiтки ОУН. З приходом радянської влади перейшов на нелегальне становище i працював у складi технiчної ланки окружного проводу ОУН, а вiдтак був призначений на посаду господарчого референта Золочiвського надрайонного проводу ОУН i цi функцiї виконував до дня загибелi. У криївцi встиг знищити усе органiзацiйне майно, що мав бiля себе, а потiм застрелився, щоб не потрапити живим до рук ворога. Тiло облавники забрали до Золочева.

   Михайло Почапський-«Галка» («Гол-ка»). Народився у 1915 р. у Почапах у сiм’ї селян. Освiта — чотири класи народної школи. За фахом — кравець. Пiсля закiнчення навчання працював з батьками на господарствi й одночасно здобував професiю кравця. У 1938 р. був призваний до польської армiї, де служив у 27-му полку пiхоти. Пiд час нiмецько-польської вiйни вересня 1939 р. потрапив у нiмецький полон. Тут зголосився до «Баншуцу» — охорони залiзниць, де служив до 1943 р. на Сходi України, а згодом повернувся додому. У 1944 р. зголосився в УПА, а за деякий час був переведений до складу боївки СБ крайового проводу ОУН, з якою здiйснив рейд у Карпати, звiдки повернувся у рiднi терени в 1945 р. Невдовзi знову зголосився до вiддiлу УПА, звiдки невдовзi був звiльнений за станом здоров’я та продовжував дiяти на станицi як стрiлець. У часi виявлення криївки застрелився, щоб не потрапити живим до рук ворога. Тiло бiльшовики забрали до Золочева.

  11 лютого 1946 р. у полi за 500 метрiв вiд с. Почапи пiдроздiли 62-ї стрiлецької дивiзiї внутрiшнiх вiйськ НКВД пiд керiв-ництвом оперуповноваженого Золочiв-ського РО НКВД Камєнского виявили повстанський схрон, у якому перебувало четверо пiдпiльникiв. На пропозицiю зда-тися месники вiдповiли вогнем з усiєї наявної зброї. Пiсля тривалої перестрiлки з облавниками повстанцi, не бачачи виходу iз ситуацiї i не бажаючи живими здаватися в руки ворога, пострiлялися. Зi схрону облавники вилучили два автомати, п’ять пiстолетiв, один револьвер, чотири гранати, 200 патронiв, ножицi для перерiзання дроту. У той день жертвами окупантiв стали:

  Степан Ляхович-«Вировий». Народився у 1922 р. в с. Почапи в сiм’ї селян. Освiта — п’ять класiв народної школи. Пiсля закiнчення школи допомагав батькам по господарству. Активно працював у легальних українських товариствах «Просвiта», «Сокiл», «Рiдна Школа», де поглиблював свої знання. Член ОУН з 1941 (1942) р., працював станичним Юнацтва в селi. У 1943 р. вступив до територiальної боївки ОУН, а згодом — до УПА, де у 1944 р. закiнчив пiдстаршинський вишкiл та дiстав ступiнь вiстуна. У 1945 р. пiд час бою з облавниками в с. Хильчицi на Золочiвщинi був важко поранений шiстьма кулями, вилiкувався та продовжував дiяти на станицi, виконуючи функцiю зв’язкового. Застрелився у криївцi, щоб не потрапити живим до рук ворога. Тiло облавники забрали до Золочева.

  Осип Добак-«Хижий». Народився 15.12.1915 р. у с. Почапи в сiм’ї мiсцевих селян. Освiта — чотири класи народної школи. Пiсля закiнчення навчання працював на господарствi разом iз батьками та одночасно здобував фах шевця, а вiдтак працював майстром. Член легальних товариств «Просвiти», «Сокола», «Рiдної Школи», «Сiльського господаря». У роки першої бiльшовицької окупацiї перебував на емiграцiї в Нiмеччинi, де здобув фах шофера. Там же, у 1941 р. вступив до лав ОУН. Пiсля повернення у тому ж роцi у рiдне село був призначений кущовим провiдником ОУН. У 1944 р., з наближенням фронту, перейшов у пiдпiлля та працював на станицi в рiдному селi. Застрелився у криївцi, щоб не потрапити живим до рук облавникiв.

  Володимир Гломб-«Качай». Народився у 1923 (1915) р. у с. Почапи в сiм’ї мiсцевих селян. Освiта — чотири класи народної школи. Пiсля закiнчення навчання працював з батьками на господарствi та одночасно вчився на кравця. Член легальних товариств «Просвiта» та «Сiч» у 1941 р. В ОУН iз 1941 р. — ланковий, потiм станичний Юнацтва в Почапах. Влiтку 1944 р. перейшов на нелегальне становище та вступив до кущової самооборони. Пiд час одного з боїв був поранений, а пiсля одужання зарахований в почет господарчого референта крайового проводу ОУН «Нечая», де дiяв до пiзньої осенi 1945 р. За станом здоров’я отримав вiдпустку та перебував у рiдному селi. Є вiдомостi про те, що в цей час виконував функцiї бойовика окружного проводу ОУН. Загинув пiд час спроби прорватися з оточеної енкаведистами криївки. Тiло бiльшовики забрали до Золочева.

  Осип Квас-«Старий»-«Сагайдак». Народився 10.09.1920 р. у с. Почапи в сiм’ї мiсцевих селян. Освiта — п’ять класiв на-родної школи. Пiсля закiнчення навчання працював на господарствi разом iз батька-ми та вчився на столяра, а вiдтак працював челядником у Золочевi. Член легальних товариств «Просвiта» та «Сокiл». У лави ОУН вступив у 1941 р. Навеснi 1944 р. зго-лосився в УПА. Закiнчив пiдстаршинську школу УПА «Лiсовi чорти» зi ступенем старшого стрiльця. У лавах УПА перебував до 1945 р., як вiстун УПА повернувся в рiднi терени, де був призначений кур’єром Золочiвського окружного проводу ОУН i цi функцiї виконував до дня загибелi. Будучи оточеним у криївцi застрелився, щоб живим не потрапити до рук ворога. Тiло бiльшовики забрали до Золочева.

  8 березня 1946 р. загiн вiд 28-ї зенiтної артилерiйської дивiзiї 52-ї армiї пiд керiвництвом спiвробiтника РО НКВД Коношева провiв операцiю у с. Почапи, де виявив повстанський схрон, у якому внаслiдок цього загинуло двоє пiдпiльникiв. Трофеями облавникiв стали два автомати, три пiстолети, 11 гранат, 400 патронiв.

  Володимир Городецький-«Борух». Народився 17.07.1924 р. у с. Почапи в сiм’ї мiсцевих селян. Освiта — чотири класи народної школи. Пiсля закiнчення початкової школи працював iз батьками на рiллi i одночасно вчився на шевця. У роки нiмецької окупацiї — член товариства «Сiч» та Українського освiтнього товариства («Просвiти»). У 1942 р. був забраний на примусовi роботи до Нiмеччини, звiдки невдовзi втiк. У 1944 р., з наближенням фронту до Золочiвщини, разом iз родиною спробував виїхати на емiграцiю. У 1945 р. повернувся додому та як симпатик ОУН вступив у лави збройного пiдпiлля ОУН, де дiяв як бойовик господарчого референта Золочiвського надрайонного проводу ОУН. Застрелився у криївцi, щоб не потрапити живим до рук ворога. Тiло бiльшовики забрали до Золочева.

  Осип Сюрко-«Грабина». Народився у 1925 р. у с. Почапи в сiм’ї бiдних мiсце-вих селян. Освiта — чотири класи народної школи. Пiсля закiнчення навчання працював з батьками на господарствi. Активний член товариств «Просвiта», «Сокiл», «Сiльський господар». У 1943 р. вступив до лав Юнацтва ОУН, а навеснi 1944 р. — в УПА, де закiнчив пiдстаршинську школу УПА «Лiсовi чорти». Воював у складi вiддiлу охорони крайового проводу ОУН пiд командуванням чотового «Гайдамаки», з яким здiйснив рейд у Карпати, де був поранений та вiдправлений на лiкування у рiднi терени. Пiсля одужання зарахований бойовиком господарчого референта Золочiвського надрайонного проводу ОУН i цi функцiї виконував до дня загибелi. Загинув у криївцi. Застрелився, щоб не потрапити живим до рук ворога. Тiло бiльшовики забрали до Золочева.

  11 березня 1946 р. на основi даних райвiддiлу НКВД та за участю пiдроздiлу 88-го стрiлецького полку внутрiшнiх вiйськ НКВД на околицi с. Почапи був виявлений повстанських схрон iз двома пiдпiльниками всерединi. Операцiєю керував начальник РО НКВД Губанов i прикомандирований оперативний спiвробiтник Аксьонов. Пiдпiльники з криївки тривалий час вiдстрiлювалися (за деякими даними облога тривала два днi). Для поборювання спротиву чекiсти використали газовi гранати, вiд диму яких загинув повстанець «Грубий». Наприкiнцi облоги, бачачи безвихiднiсть становища i не бажаючи живим здаватися в руки ворога, з власного пiстолету застрелився i другий обложений пiдпiльник «Чоботар». Неподалiк вiд цього схрону облавники виявили ще один, який слугував повстанцям складом. З обох схронiв облавники вилучили: один ручний кулемет, три гранатомети, двi гвинтiвки, два автомати, два пiстолети, шiсть протитанкових мiн, 21 гранату, два фаустпатрони, 15 дискiв до ручного кулемету та автомату ППШ — 13, понад 14 тис. рiзних патронiв, 200 лiтрiв спирту, ящик медичних iнструментiв, ящик чоботарських iнструментiв, п’ять пар вживаних чобiт та велику кiлькiсть нацiоналiстичної лiтератури. У той день смертю героїв загинули:

  Павло Гаврис-«Грубий». Народився у 1906 р. у с. Почапи в сiм’ї мiсцевих селян. Освiта — чотири класи народної школи. У 1927-1928 рр. вiдбув строкову службу у 52-му полку пiхоти польськiй армiї в Золочевi, звiдки звiльнився у званнi капрала. Займався сiльським господарством. Активний член мiсцевих легальних українських товариств «Просвiта», «Сокiл», «Рiдна Школа», «Сiльський господар», диригент хору. Симпатик ОУН iз 1941 р., а вiдтак активний член органiзацiї. У 1941 р. з приходом нiмцiв працював в українськiй мiлiцiї в Золочевi, а пiсля її розформування — на вiйськовiй службi при «Орсткомандi» в Золочевi. Влiтку 1944 р. з приходом бiльшовицької влади вступив до лав збройного пiдпiлля ОУН, де обiймав посаду кущового господарчого. Загинув у загазованiй криївцi.

  Василь Гречаник-«Чоботар». Народився у 1903 (1904) р. у с. Почапи в сiм’ї мiсцевих селян. Освiта — чотири класи народної школи. Заняття — рiльництво, окрiм того був вiдомий як добрий швець. Одружений, разом iз дружиною виховували трьох дiтей. Активний дiяч суспiльно-полiтичного життя села: голова читальнi «Просвiта», секретар «Рiдної Школи» i «Сiльського Господаря». Член ОУН iз 1942 р. У роки нiмецької окупацiї працював станичним у Почапах. У 1944 р. був заарештований органами НКВД, просидiв у в’язницi п’ять тижнiв. Пiсля звiльнення перейшов на нелегальне становище та вступив до лав збройного пiдпiлля ОУН. Виконував функцiї зв’язкового на станицi. Загинув у криївцi. Застрелився, щоб живим не потрапити до рук ворога. Тiло бiльшовики забрали до Золочева.

  Так, лише впродовж трьох мiсяцiв село Почапи втратило 12 своїх оборонцiв, своїх героїв, а скiльки ще було затриманих, заарештованих та депортованих... Однак це не зупинило нацiонально-визвольної боротьби, яка в цiй околицi тривала до 1953 р.

  Кому щось вiдомо про дiяльнiсть ОУН та УПА на теренах Львiвщини, просимо iнформацiю надсилати на електронну адресу rmv.lviv@gmail.com

Коментарі

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Залиште своє повідомлення




Календар

Грудень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Листопад   Січень »
  
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
  

Історичні дати

Сьогодні: Народився поет Олександр Олесь 143 роки

Відео-архів

© 2013. Всі матеріали на сайті належать автору і охороняються законом про авторські права.