Вхід на сайт


Реєстрація на сайті


Нариси

Коментарів: 0

Опубліковано: 27.01.2015 11:02

ЗАГИБЕЛЬ ПІДПІЛЬНИКІВ НА ДРУГИЙ СВЯТВЕЧІР 1946 р. НА ХУТОРІ ДЕРЕВ’ЯНКИ НА ЗОЛОЧІВЩИНІ

   Вiддаленiсть вiд основних шляхiв сполучення сприяла розвитку у роки Другої свiтової вiйни тут українського нацiоналiстичного пiдпiлля. До Органiзацiї Українських Нацiоналiстiв належали мiсцевi парубки Петро та Ізидор Францишинi, Євген Процик, Олекса та Володимир Вiзницi, батько та син Федюки та iншi. Мiсцева мережа ОУН була тiсно пов’язана iз Тростянецькою, яка була пiдрайонним центром.

  У лiсах бiля Дерев’янкiв часто дислокували вiддiли УПА, територiальнi боївки ОУН та осередки проводiв рiзного рiвня. Зокрема, впродовж 1944-1946 рокiв саме тут знаходився основний пункт зв’язку лiнiї «Галичина-Волинь» та дислокувалася боївка пiд керiвництвом Івана Питльованого — «Плугатора», яка її обслуговувала.

  Трагiчнi подiї, про якi пiде мова ниж-че, розгорiлися тут в часи великої блокади початку 1946 року, коли терен краю був насичений пiдроздiлами внутрiшнiх вiйськ НКВД, боївок та спецбоївок НКВД та НКГБ, регулярних вiддiлiв Червоної армiї, якi повсякденно проводили облави, докладнi обшуки по господарствах, пошуки повстанських схронiв у лiсах тощо.

  18 сiчня 1946 р. територiя села Тростянець та хутора Дерев’янки була блокована оперативною групою Золочiвського РО НКВД пiд командуванням знаного тут терориста лейтенанта Овiнова. До операцiї також були залученi регулярнi пiдроздiли Червоної армiї, зокрема, 28-зенiтної артилерiйської дивiзiї 52-ї армiї.

  Деталi цiєї трагедiї описує в своїй книзi «Залозецький край...» Василь Олексюк, хоча помилково при цьому вказує дату подiї — 14 сiчня.

  Вранцi того дня енкаведисти оточили хату Ганни Веселовської на Дерев’янках, де в той час перебували пiдпiльники Євген Процик-«Пiмста» та Михайло Наливайко-«Луговик». Хлопцi вискочили з хати i почали вiдстрiлюватися. «Пiмста» поранив одного лейтенанта, проте далi йому затялася зброя i вiн був прошитий автоматною чергою. «Луговий» встиг кинути гранату, але також був тяжко поранений у ноги, i його, ще живого, забрали облавники у Тростянець, де вiн i помер вiд отриманих ран.

  Здавалось, що на цьому лихо спинилось i бiльше не зачепить хутiр. Проте так не сталося. Пiд обiд мiсцевi жителi знову почули стрiлянину, тепер уже в районi господарства Настi Федюк, де група провiдника «Плугатора» зiткнулася з облавниками, якi насувалися з боку с. Кругова. Розгорiвся запеклий бiй. Частинi повстанцiв, яких прикривав особисто «Плугатор», вдалося вирватися з кiльця оточення, а троє українських месникiв загинули в нерiвнiй сутичцi. Найдовше з-помiж повстанцiв, вiв бiй провiдник «Плугатор», який засiв за залiзною бочкою. Коли ж у нього закiнчились набої, вiн застрелився iз пiстолета, аби не потрапити живим у руки ворога. За повстанськими документами облавники тодi мали 15 вбитими, а за людськими переказами — 17. У цей же час в оперативному зведеннi МБ облавники зазначили лише те, що мали одного пораненого лейтенанта. За даними очевидцiв, розлюченi нелюди-енкаведисти вiдрiзали голову провiдника «Плугатора» та возили по Золочевi на пострах населенню.

  У загиблих повстанцiв у цей день облавники вилучили п’ять автоматiв та п’ять пiстолетiв.

  Так, лише за один день i в одному мiсцi збройне пiдпiлля ОУН втратило п’ять своїх героїв-революцiонерiв. Зокрема, тодi загинули:

  Іван Питльований-«Гонта», «Плугатор». Народився 1915 р. у с. Заруддя Зборiвського району Тернопiльської областi. Закiнчив сiм класiв народної школи. Активно працював у легальних українських товариствах у селi. Член ОУН iз 1935 р. Неодноразово заарештовувався польською полiцiєю. Керiвник станичної, пiдрайонної, районної, а з 1938 р. — повiтової екзекутиви ОУН. У 1939-1941 рр. перебував на емiграцiї на теренах Генеральної губернiї. Учасник похiдних груп на Схiд України (1941-1942). Повернувшись у рiднi терени, включився в розбудову вiйськової мережi ОУН, а вiдтак у формування бойових пiдроздiлiв Української народної самооборони, а згодом — Української Повстанської Армiї. Командир спецвiддiлу ОУН (весна-осiнь 1943), органiзатор та командир куреня (осiнь 1943 — 04.1944). Навеснi 1944 р. призначений керiвником зв’язкової лiнiї «Галичина-Волинь» i цi функцiї виконував до дня смертi.

  Степан Горчаковський-«Гордiєнко». Народився 1911 р. у с. Тростянець Золочiвського району Львiвської областi. У роки першої бiльшовицької окупацiї перебував на емiграцiї в м. Белз (Польща), звiдки повернувся у червнi 1941 р., з початком нiмецько-радянської вiйни. Органiзував власний магазин у Золочевi, яким i управляв до травня 1944 р., коли зголосився до дивiзiї «Галичина». Вiдбув вiйськовий вишкiл i в складi дивiзiї в липнi 1944 р. брав участь у боях пiд Бродами. Пiсля виходу з «Бродiвського котла» перейшов у лави збройного пiдпiлля ОУН. Як досвiдчений вiйськовик призначений командиром рою вiддiлу самооборони «Снiгура», де дiяв до початку 1945 р. Вiдтак боровся з бiльшовицькими окупантами у складi боївки мiсцевого куща.

  Євген Процик (Проць)-«Пiмста», «Степан». Народився 1926 р. у с. Дерев’янки Золочiвського району Львiвської областi у сiм’ї зарiбника. Закiнчив чотири класи народної школи та допомагав батькам на господарствi. У 1943 р. зголосився до дивiзiї «Галичина», у складi якої брав участь у боях пiд Бродами. Тут, будучи пораненим, потрапив у полон, але пiд час етапування до фiльтрацiйного пункту в Золочевi втiк. Довгий час лiкувався, а вiдтак жив легально i працював на мiсцевiй шахтi. Будучи симпатиком ОУН iз 1944 р., поправивши здоров’я, перейшов на нелегальне становище та вступив у лави УПА, а невдовзi був зарахований до складу боївки СБ Золочiвського окружного проводу ОУН, де i дiяв до загибелi.

  Євген Барило-«Генька». Народився 1923 р. у с. Тростянець Золочiвського району Львiвської областi. Освiта — початкова. На нелегальному становищi з лiта 1944 р., коли родиннi терени окупували бiльшовицькi загарбники. Дiяв у складi боївки мiсцевого самооборонного вiддiлу.

  Михайло Наливайко-«Луговик». Народився 1924 р. у с. Тростянець Золочiвського району Львiвської областi. Освiта — початкова. У пiдпiллi виконував функцiї стрiльця боївки зв’язку на лiнiї «Гали-чина-Волинь».

  Незважаючи на такi болючi втрати, збройна боротьба ОУН та УПА на Золочiвщинi тривала i далi. Мiсце вбитих месникiв займали їхнi побратими, наганяючи страх на окупантiв.

  Кому щось вiдомо про дiяльнiсть ОУН-УПА на теренах Брiдщини та Золочiвщини, просимо iнформацiю надсилати на електронну адресу rmv.lviv@gmail.com

Коментарі

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Залиште своє повідомлення




Календар

Березень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лютий   Квітень »
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
    

Історичні дати

Завтра: у виправному таборі у Магадані помер Михайло Кравчук, український вчений — математик, родом із села Човниця Ківерцівського району 79 років

Відео-архів

© 2013. Всі матеріали на сайті належать автору і охороняються законом про авторські права.