Вхід на сайт


Реєстрація на сайті


Нариси

Коментарів: 0

Опубліковано: 29.11.2014 21:47

ЯКОЮ БУЛА ПЕРША КОНСТИТУЦІЯ СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ

В Українi був тривалий шлях конституцiйного процесу. Історичнi передумови його розвитку сягають часiв Київської Русi, i бiля його джерел – збiрка стародавнього українського права «Руська Правда», а також вiдомi науковому свiту пiзнiшi iсторичнi пам’ятки правової культури України – «Литовськi статути», акти перiоду козацької держави Богдана Хмельницького – «Березневi статтi».


  Початком iсторiї українських конституцiй вважається 5 квiтня 1710 року, коли в м. Бендери (нинi територiя Республiки Молдова) було затверджено «Пакти i Конституцiя прав i вольностей Вiйська Запорозького», написанi гетьманом Вiйська Запорозького Пилипом Орликом. На думку вiтчизняних i зарубiжних фахiвцiв, це була перша європейська конституцiя у сучасному її розумiннi.

  Найбiльш активний конституцiйний процес в Українi розпочався у перiод Української революцiї 1917-1921 рокiв. Та чи знаєте ви, якою була перша Конституцiя суверенної України? Про це — докладнiше.

  29 квiтня 1918 р. Українська Центральна Рада ухвалила на своєму засiдання Конституцiю Української Народної Республiки (Статут про державний устрiй, права i вольностi УНР). Складалася вона з 83 статей, що були поданi в таких роздiлах: загальнi постанови; права громадян України; органи влади УНР; Всенароднi збори УНР; про Раду Народних Мiнiстрiв УНР; суд УНР; нацiональнi союзи; про тимчасове припинення громадянських свобод.

  Це була перша Конституцiя суверенної Української держави. «Суверенне право в Українськiй Народнiй Рес-публiцi, — наголошувалось в нiй, — нале-жить народовi України, себто громадя-нам УНР всiм разом». Це право здiйсню-валось через Всенароднi збори України. Територiя УНР проголошувалась неподiльною, а будь-якi змiни кордонiв або державно-правового статусу того чи iншого реiону дозволялися лише за згодою двох третин членiв Зборiв, присутнiх на засiданнi. Принцип децентралiзацiї втiлювався у наданнi всiм землям, волостям i громадам прав широкого самоврядування. Нацiї в Українi могли об’єднуватись у нацiональнi союзи й реалiзовувати свої культурнi права.

  У Конституцiї проголошувалась рiвнiсть усiх громадян держави, незалежно вiд статi, вiри, нацiональностi, освiти, майнового i податкового становища, а також недоторканiсть особи, її житла i листування. Смертна кара, катування та всi iншi дiї, якi принижують людську гiднiсть, скасовувалися. Нiхто на територiї УНР не мiг бути обмежений у свободi слова, друку, сумлiння, органiзацiї страйку, якщо при цьому не порушувалися закони карного права. Усi громадяни, яким виповнилось двадцять рокiв, забезпечувалися виборчими правами.

  Верховним органом влади, згiдно з Основним Законом, ставали Всенароднi збори, якi безпосередньо здiйснювали законодавчу владу в УНР i формували органи виконавчої та судової влади. Обирались вони на три роки загальним, рiвним, безпосереднiм, таємним i пропорцiйним голосуванням iз розрахунку один депутат на 100 тис. виборцiв. Пропонувалося сесiї Всенародних зборiв проводити двiчi на рiк, але перерва мiж ними не мала перевищувати три мiсяцi. За вимогою п’ятої частини депутатiв у мiсячний термiн скликалися позачерговi сесiї. Скликав Всенароднi збори i проводив їх Голова зборiв, обраний на їх засiданнi.

  Вища виконавча влада в УНР належала Радi Народних Мiнiстрiв. Вона порядкувала всiма справами, якi лишалися поза межами дiяльностi установ мiсцевого самоврядування або стосувалися усiєї держави; координувала i контролювала дiяльнiсть цих установ, допомагала їм. Уряд дiставав свої повноваження вiд Всенародних зборiв i звiтував лише їм. Його формування покладалось на Голову зборiв за порозумiнням iз Радою Старшин, пiсля чого їх пропозицiї виносились на сесiї, де вирiшувалися питання про кiлькiсть членiв кабiнету та їх компетенцiї.

  Вищим судовим органом був Генеральний суд УНР, який обирався Всенародними зборами на п’ять рокiв. Судова влада у рамках цивiльного, кримiнального й адмiнiстративного законодавства здiйснювалася iменем УНР лише судовими установами, рiшення яких не могли змiнювати нi законодавчi, нi адмiнiстративнi органи влади. У Конституцiї особливо наголошувалося, що «суд для всiх громадян Республiки один i цей самий, не виключаючи й членiв Всенародних зборiв та членiв Ради Народних Мiнiстрiв».

  До Конституцiї було повнiстю включено текст Закону Української Центральної Ради вiд 22 сiчня 1918 р. «Про нацiонально-персональну автономiю», за яким кожнiй нацiї, що населяла УНР, гарантувалось право на самостiйне врядування свого нацiонального життя через нацiональнi спiлки.

  Проте Основний Закон УНР мав i суттєвi недолiки. Так, i уряд, i суд мусили пiдпорядковуватися всесильному парла-менту (Всенародним зборам), що не давало можливостi встановити стабiльну та авторитетну виконавчу i незалежну судову влади. Конституцiя УНР не передбачала посади нi голови держави (президента), нi голови уряду (прем’є-ра), якi могли б забезпечувати єднiсть курсу практичної полiтики країни.

  Однак попри всi свої позитивнi й негативнi сторони, Конституцiя УНР у дiю не вступила. Через кiлька годин пiсля її ухвалення Українська Центральна Рада була розiгнана нiмецькими окупантами й припинила своє iснування.
 

Підготувала Зоряна НАГІРНЯК

Коментарі

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Залиште своє повідомлення




Календар

Березень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лютий   Квітень »
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
    

Історичні дати

Сьогодні: у бункері біля села Сухівці Клеванського району Рівненської області загинув Ніл Хасевич. український графік, працівник референтури пропаганди проводу ОУН(б) на ПЗУЗ, член УГВР 69 років

Відео-архів

© 2013. Всі матеріали на сайті належать автору і охороняються законом про авторські права.