Вхід на сайт


Реєстрація на сайті


Свої новини

Коментарів: 0

Опубліковано: 17.04.2020 22:27  Автор: Всеволод

Єврей - антисеміт, який фінансвав Гітлера

 


   Геніальний аферист Ігнац Требіч-Лінкольн мав багато облич. І досі не відомо, яке з них було справжнім.

  Ігнац Требіч народився 4 квітня 1879 року в угорському містечку Пакш у родині ортодоксальних юдеїв. Требіч стверджував, що в дитинстві був ре­лігійним фанатиком, не вилазив з си­нагоги, по два дні на тиждень добро­вільно постив і ненавидів Христа (утім Требіч завжди був схильний до пере­більшення, розповідаючи про свої ду­ховні осяяння).

  Більш-менш достовірно відомо, що Ігнац чотири роки навчався у школі, да­лі  начебто екстерном пройшов курс гімназії. Згодом юний Требіч захопився наміром стати актором і один семестр провчився в будапештській Академії театрального мистецтва (його сім'я на той час переїхала до Будапешта).

  Природно, наміри Ігнаца обурювали його батька. Втім, це не завадило йо­му відправити сина в подорож Європою. Ігнац відвідав: Відень, Дрезден, Париж, Рим і Лондон. Там юнак по­знайомився із земляком, угорським хрещеним євреєм. Далі були зустрічі з християнськими місіонерами, після яких юдаїзм здався Требічу "непра­вильною" релігією.

  Повернувшись до Будапешта, Ігнац перестав ходити до синагоги, вважаю­чи за краще сидіти в кафе. Але ж тре­ба було і на щось жити! Ігнац кілька ра­зів попався на крадіжці кишенькових годинників і зрозумів, що не створе­ний для кар'єри злодія. Шлях журна­ліста здався йому набагато перспек­тивнішим.

  Поїздки Європою виявилося до­статньо, щоб 19-річний Ігнац дав во­лю уяві і заходився писати статті про вигадані власні пригоди в Північній і Південній Америці, про хмарочоси і джунглі, про свої зустрічі з Томасом Едісоном та вождями індіанців. Різні видання їх друкували.

  А на Різдво 1899 року в Гам­бурзі Требіч став християнином. У пресвітеріанському храмі він прийняв хрещення і вступив до протестантської семінарії. Там провчився близько року.

  З керівництвом семінарії у Требіча дійшло до конфлікту з приводу любовних листів, які йому надсилала дівчина на ім'я Маргарет Карол. Він зізнався, що це його наречена. Керівницт­во семінарії зажадало розірва­ти заручини. Требіч відмовився.

  Доктор Франк запропонував йому вихід: подвижництво в Ка­наді. Так Требіч опинився в Мон­реалі й став служити в місії, яка мала навертати у християнство російських, польських і румун­ських євреїв, що прибували до Канади. Водночас Требіч всту­пив на теологічний факультет університету Макгілла. Він ні­би так зачарував приймальну комісію, що одразу був зарахо­ваний на четвертий курс.

  Це може здатися неймовір­ним, однак у 1901 році Требіч та­ки отримав диплом і став най­молодшим канадським тео­логом. Тим часом, аналогічну місію серед євреїв вирішила відкрити в Канаді і Англікансь­ка церква.

  У Требіча дружина ось-ось ма­ла народити, а англікани плати­ли своїм проповідникам більше, ніж пресвітеріани. Требічу від­крилося світло істини: він усві­домив, що пресвітеріанство -хибний вибір, і перейшов у лоно англіканства. На Різдво 1902 ро­ку монреальський архиєпископ висвятив Ігнаца Требіча у сан диякона.

  Але коли тримісячна дитина Требічів захворіла і померла, Ігнац зрозумів, що ця холодна, напівпорожня країна була по­милкою і що жити потрібно в Європі. Диякон попросив у архиєпископа відпустку, з якої не думав повертатися.

  Потрапивши до Англії, він зу­мів зустрітися з архиєпископом Кентерберійським і дістав при­значення в невелику парафію у графстві Кент і прослужив у бід­ній сільській церкві кілька міся­ців. Тут помер його тесть, капі­тан німецького торговельного флоту, який залишив після себе чималий спадок. Тож наприкін­ці 1903 року Требіч відмовився від сану і вирішив пошукати ща­стя у політиці.

  Для початку Требіч змінив прізвище. Ще при хрещенні йо­му дали ім'я Тимофій, але для англійського вуха поєднання Ігнатіус-Тімоті Требіч звучало не набагато краще, ніж Ігнац Требіч. Тож він звернувся до суду і домігся дозволу зміни­ти прізвище на подвійне  Требіч-Лінкольн.