Вхід на сайт


Реєстрація на сайті


Свої новини

Коментарів: 0

Опубліковано: 04.03.2014 14:25  Автор: Всеволод

СВЯТІ МІСЦЯ НА ВОЛИНІ, ДЕ ВІДПУСКАЛИ ГРІХИ

Маленьке село Погіньки Ковельського району має вельми цікаву пам'ятку на своїй території. Йдеться про мурований стовп з колоною, увінчаною скульптурою. Наразі вдалося знайти мало інформації про цю споруду. Деякі дослідники схиляються до думки, що колона споруджена у XVIII столітті. Мовляв, тоді такі ставили на кожному перехресті. Нині споруда стоїть на приватному городі. Тож, аби побачити цікаву споруду, довелося попроситися у господарів. Галина Байда разом з нами йде на поле, де височіє височезна колона

Сергій НАУМУК
     
     - Коли і хто її збудував — невідомо, — каже жінка. — Але я точно знаю, що і мій батько і дід казали, що вже за їхніх часів вона була. У нас її називали святою Теклею. У війну, коли обстрілювали село, то скульптурі збили голову. Де та голова поділася невідомо. А вже пізніше впав і віночок, що був довкруг голови.
     Підходимо до колони ближче. На одному з виступів бачимо той віночок: щось на зразок корони чи німба з променями. Віночок прикладений старою цеглою. На стовпі подекуди збереглася штукатурка, але здебільшого він обвітрений аж до цегли. На самісінькому вершку — скульптура. Чи це Богородиця, чи скульптура якогось святого інтерпретувати важко.
     — У нас її вельми шанували, — розповідає Галина Корніївна, — раніше на ній вішали вишиті рушники.
     Причому йдеться вже про радянські часи. Стосовно того, що стовп міг виконувати роль придорожнього знака, то Галина Байда підтвердила, що за переказами колись на місці городу була дорога. Ще й нині подекуди плугом виорюють щебінь. Та й на карті тридцятих років ця дорога позначена.
     Про цю та про інші подібні стовпи згадує у своїх працях відомий дослідник волинської минувшини Микола Теодорович. Він подає інформацію про стан стовпів на початок ХХ століття. Тоді їх було шість: два увінчані залізними хрестами, а чотири — фігурами святих. Один знаходився над старим трактом біля села Погіньки, увінчаний фігурою Марії Магдалини (саме її місцеві селяни назвали святою Теклею). Другий за чверть версти від Голоб (напевно, на тому місці тепер православна мурована фігура, можливо, із залишків стовпа). Ще чотири були в самих Голобах. Три з них збереглися донині. На тихій вуличці селища стоїть три стовпи: середній, найвищий, увінчаний фігурою Богоматері. По боках, на значно нижчих стовпах фігури святого Антонія Падуанського та Яна Непомуцького.
     Так для чого ж все-таки призначалися ці стовпи? Аби відповісти на це запитання, доведеться трохи заглибитися в історію. Як відомо, в Погіньках з XVII століття існував уніатський монастир Різдва Пресвятої Богородиці. До 1804 року Погіньки (тоді їх називали Пугіні) були монастирською парохією, а потім належали до голобського приходу. У місцевій церкві зберігалася чудотворна ікона Божої Матері Погіньківської. Щороку на Успіння ікону з Погіньок хресним ходом несли в Голоби, а на Різдво Пресвятої Богородиці — так само повертали назад. Біля кожного із стовпів під час хресних ходів служили літії.
     На початок ХХ століття на деяких стовпах збереглися кам'яні плити з написами польською мовою. Проте історику вдалося прочитати лише один з них у Голобах, бо інші стер час. Очевидно, йшлося про найбільший стовп з фігурою Богородиці. Адже на листівках початку ХХ століття видно, що передня частина цього стовпа закрита рамою зі склом. Ще й тепер є залізний гак, на якому могла кріпитися таблиця з написом. Ось що там було написано: «Хрест місії, відправленої отцями василіанами, місіонерами погіньківськими в році 1790, квітня 18 дня. Хто перед ним промовить п'ять разів «Отче наш», п'ять разів «Ave Maria», сімнадцять разів «Вірую», той матиме 100 днів відпусту».
     Відпуст нам більше відомий як індульгенція, тобто повне або часткове відпущення кари за гріхи. Католицька церква, яка практикує індульгенції, доволі детально регламентує, за що ж можна отримати індульгенцію. Є кілька видів індульгенцій: прості, повні, ювілейні (пов'язані з якимось ювілеєм). Як писав отець-францисканець Григорій Церох на інтернет-порталі «Milites Christi Imperatoris» («Воїни Христа Царя»), ювілейний відпуст можна отримати «за присвячення деякого часу благочестивим розважанням (тобто роздумам над Божим словом — авт.) в ювілейній церкві, що завершуються молитвами «Отче наш», «Вірую» і якою-небудь молитвою в честь Пресвятої Богородиці». Саме ці молитви згадані і в написі. Причому більше в жодних умовах отримання відпусту вони в такому поєднанні не згадуються. Тому можна припустити, що спорудження стовпів було пов'язане з якоюсь пам'ятною подією. Але з якою саме, ще доведеться з'ясовувати історикам.
     Адже відомий дослідник Волині Олександр Цинкаловський вважав, що монастир в Погіньках заснували у 1787 році. Тобто від заснування монастиря до 1790 року, коли було встановлено таблицю з написом (а, можливо, тоді споруджено й стовпи), пройшло зовсім небагато часу і ці дві дати годі пов'язати.

Коментарі

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Залиште своє повідомлення




Календар

Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лютий   Квітень »
    
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Історичні дати

Сьогодні: Генерал Павло Скоропадський на Всеукраїнському з'їзді хліборобів у Києві проголошений Гетьманом України. 106 років

Відео-архів

© 2013. Всі матеріали на сайті належать автору і охороняються законом про авторські права.