Вхід на сайт


Реєстрація на сайті


Свої новини

Коментарів: 0

Опубліковано: 30.12.2013 13:00  Автор: Всеволод

ЩЕ 90 РОКІВ ТОМУ ЛУЦЬК НАЗИВАЛИ ВОЛИНСЬКОЮ ВЕНЕЦІЄЮ

Пройтися вулицями древнього Лучеська запросив усіх охочих Центр туристичної інформації та послуг, де нещодавно презентували нову книгу відомого мистецтвознавця, історика і краєзнавця Вальдемара Пясецького — людини, яка найкраще знає історію міста за останні два століття.

На фото: Краєзнавець Вальдемар Пясецький знає все про Старе місто.

 Леся БОНДАРУК
     
     Вальдемара Пясецького найчастіше можна побачити у читальному залі обласного державного архіву. Багато років він за документами ретельно відтворює історію нашого краю. У своїй книзі «Пройдімося древнім Луцьком» письменник веде читача у захоплюючий світ минувшини. Разом із ним помандрувати можна вулицями і майданами часів Першої та Другої Речі Посполитої, Російської імперії. Це своєрідна біографія Луцька, яка зацікавить як жителів міста, так і приїжджих. Книга багато ілюстрована графічними матеріалами, фотографіями, листівками та картами. Зокрема, використано світлини Віктора Чухрая, Ірини Левчанівської, Павла Маковського та інших авторів. Вальдемар Пясецький знайомить читачів не лише із відомими пам’ятками архітектури на кшталт Луцького замку, а й із маловідомими провулками, мостами, ріками, кав’ярнями, іподромом та летовищем, а також різноманітними цікавими місцями відпочинку лучан у минулому.
     Автор фотографії на обкладинці книжки фотохудожник Віктор Чухрай повідав як свого часу обходив із Вальдемаром Пясецьким весь Луцьк. Із теплими словами вдячності виступили історики Михайло Костюк та Олена Бірюліна, а також видавець презентованого видання — директор поліграфічно-видавничого дому «Твердиня» Микола Мартинюк.
     Із книги дізнаємося, що нинішній центр Луцька — Театральний майдан — був колись околицею під назвою Парадна площа. Спочатку тут розташовувалися військові казарми Луцького гарнізону, де пізніше частенько проводили військові паради. До речі, останній парад відбувся за участю російського царя Олександра ІІ у 1857 році. Згодом на площі проводили ярмарки й виступали мандрівні актори. У 1907 році за проектом київського садовода-пейзажиста Рудольфа Троцке тут розбили парк у змішаному англо-французькому стилі, а після Першої світової війни на площі були братські могили, які згодом перенесли.
     Вальдемар Пясецький описує час, коли у першій половині 1920-х років до спорудження дамби, що стримувала розливи Стиру, Луцьк називали Волинською Венецією, а міських перевізників — гондольєрами.
     Наприкінці ХІХ століття в місті було 14 готелів із промовистими назвами — «Європейський», «Староволинський», «Брістоль», «Метрополь», «Версаль», «Пасаж», «Швейцарія», «Гранд-Отель», «Росія». Більша половина з них — вищого класу. Відповідно до назв оформляли номери, а також одягали обслугу. У готелі «Європейський» працювала знаменита кондитерська італійця Чезаре Розаліні, де збиралася у своєрідний клуб луцька інтелігенція. У кондитерській обговорювали проекти міських новобудов, продавали квитки на щорічний бал-маскарад, каву й італійське вино, та найбільший успіх мали «розалінки» — печиво й пиріжки за оригінальною рецептурою, а торт «Розаліні» через неповторний смак був популярним у міжвоєнний час по всій Волині.
     «Луцьк здавен славився своїми шинками та харчевнями, які, окрім свого безпосереднього призначення, відігравали роль перших клубів. Пізніше в таких закладах з’явився більярд, гра в кості, зазвучала музика — невеликий оркестр чи ансамбль», — пише краєзнавець. У найпопулярнішій харчевні при Луцькому Гостинному дворі, що розташовувалася на Ринковому (Ратушному) майдані, численні місцеві гурмани могли поласувати східним шербетом, італійськими спагеті чи угорським гуляшем у горщечках. Але Гостинний двір передусім популяризував національні страви. А в ресторані «Акваріум» на початку ХХ століття постійними відвідувачами були російські генерали Антон Денікін (у майбутньому – один із лідерів Білого руху), Павло Скоропадський (гетьман Української держави) і навіть майбутній президент Фінляндії Карл Густав Манергейм.
     Книга Вальдемара Пясецького «Пройдімося древнім Луцьком» містить багато цікавих фактів минулого, тож уже зараз користується популярністю у читачів.

Коментарі

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Залиште своє повідомлення




Календар

Травень 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Квітень   Червень »
      
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
     

Історичні дати

Сьогодні: У Львові помер Іван Франко. Останні вісім років життя видатний поет і письменник не міг писати, але продовжував займатися літературою, надиктовуючи свої твори 106 років

Відео-архів

© 2013. Всі матеріали на сайті належать автору і охороняються законом про авторські права.