×

Вхід на сайт


×

Реєстрація на сайті


Наші герої

Коментарів: 0

Опубліковано: 30.11.2014 13:37

ВАСИЛЬ КРАЛЬ-«ЧАВС»

Однiєю iз найбiльш вiддалених окраїн українських земель, де дiяла Українська Повстанська Армiя, є Пiдляшшя. Впродовж 1944 - 1947 рр. тут рейдували або базувалися вiддiли УПА «Вовки» (к-р Олекса (Анатоль) Сидорук - «Дуб» - «Яструб»), «Кочовики» (к-р Євген Лобай - «Штиль»), «Перебийнiс» (к-р Юрiй Рошик - «Шумський»), «Вовки 1» (к-р Михайло Курас - «Крапка»), «Вовки 3» (к-р Степан Приступа - «Давид») i, найбiльше, «Галайда 2» (к-р Василь Краль - «Чавс»).

   Народився Василь Краль 9 лютого1917 р. у с. Великий Дорошiв Жовкiвського району Львiвської областi. Так подано у повстанському реєстрi i такий рiк народження вiдповiдає вiку, наведеному у документах польської полiцiї перед воєнного перiоду. У низцi публiкацiй зустрiчається також дата 26 травня 1913 р., яку вiн подав пiсля арешту органами безпеки Польщi у 1948 р. Закiнчив сiм класiв народної (початкової) школи. Вiд початку 1930-х рр. належав до Юнацтва Органiзацiї Українських Нацiоналiстiв.

  У продовж 22 грудня 1937 р. — 18 сiчня 1938 р. польська полiцiя провела масовi арешти на теренi Куликiвщини (Жовкiвський повiт) та Ременiвщини (Львiвський повiт). Серед кiлькох десяткiв затриманих був, зокрема, над районний провiдник ОУН Василь Ковалишин. А 13 сiчня 1938 р. у Жовквi заарештований i Василь Краль. Натомiсть майбутнiй повiтовий провiдник Ілько Калiвошка втiк iз полiцiйного постерунку в Новому Яричевi.

  Великий процес проти 35 українцiв,обвинувачених за приналежнiсть до ОУН, вiдбувся у Львовi 3-8 жовтня 1938 р.Чотирьом пiдсудним закидали також володiння вогнепальною зброєю, яку знайшли пiд час обшуку, а В.Ковалишину, крiм того, також замах на Стефана Лисика, селянина з Сулимова, вночi 20 вересня 1934 р. Кiлька пiдсудних, зокрема, В.Краль, зiзналися у членствi в ОУН, але лише у перiод до 1935 р. Оборонцями виступали українськi адвокати Лев Бобинський, Володимир Старосольський, Юрiй Старосольський, Семен Шевчук, Степан Шухевич, Іван Яримович та поляк Згуральський.

  Незважаючи на вiдсутнiсть доказiв, 8 жовтня було оголошено суворий вирок,за яким Василь Ковалишин засуджений до довiчного ув’язнення, Осип Іванчук отримав 12 рокiв тюрми, Іван Кукiль, Григорiй Шульган — 10; Володимир Потерейко, Василь Сорока — 9; Василь Мороз (с. Михайла), Теодор Цвик — 6; Михайло Дiдик, Володимир Ненчук, Теодор Орловський — 5; Іван Демкiв, Михайло Дуткевич, Василь Краль, ВолодимирМаринюк, Володимир Смага — 4; Мирослав Березинський, Теодор Бiлокурий,Михайло Буара, Микола Боровик, Оле-кса Гнатишин, Михайло Дмоховський,Іван Касараб, Дмитро Кiчала, Ілько Левицький, Михайло Лучка, Микола Мартин, Василь Мороз (с. Івана), Михайло Ошийко, Михайло Равка, Михайло Семен, Микола Цiп — 3. Ще троє — Петро Пешко, Данило Гриник i Яцко Буара —звiльненi вiд кари.

  Ув’язнення В.Краль вiдбував, за деякими вiдомостями, у тюрмах на Волинi. Вийшов на волю iз початком Другої свiтової вiйни. Опинився на землях, окупованих Нiмеччиною i невдовзi пiшов в українську полiцiю. Працював у селах Межилiсся i Заболоття на Пiдляшшi (тепер Бiльський повiт Люблiнського воєводства); був комендантом станицi полiцiї в Щеп’ятинi (тепер Томашiвський повiт Люблiнського воєводства). За чотири роки дослужився до ступеня старшого десятника.

  У 1944 р. В.Краль став членом ОУН, а вчервнi того ж року перейшов до УПА. Тут користувався псевдонiмом «Чавс» (зрiдка зустрiчається написання «Чаус»). Був придiлений до вiйськово-польової жандармерiї при штабi Львiвської воєнної округи «Буг», перебував деякий час в охоронi керiвника полiтвиховного вiддiлу цього штабу Василя Ваврука-«Ватюги». Наказом УПА - Захiд ч. 12 вiд 28.04.1945 р. «Чавсу» признано ступiнь булавного.

  Знову на Закерзоннi В.Краль опинився у серпнi 1945 р. За вiйськово-територiальним подiлом УПА територiя Грубешiвщини, Холмщини, Пiдляшшя i Любачiвщини навеснi 1945 р. вiдiйшла до вiдновленої Воєнної округи (ВО) УПА «Сян», але попередньо належала до ВО «Буг» i тут у рейдах перебували вiддiли зi Львiвщини. Власне, для вирiшення справ, пов’язанихiз дiяльнiстю вiддiлiв УПА на Грубешiвщинi, сюди через кордон прибув командир ВО «Буг» Василь Левкович-«Вороний» зi своїм почтом, у складi якого був i В.Краль-«Чавс». Вони перед тим обiйшли майже всю територiю Львiвського краю ОУН.

  В.Левкович ухвалив рiшення про подiл сотнi УПА «Галайда 2» на двi частини. Одна, чисельнiстю до 70 осiб, пiд командуванням Василя Панаса - «Сивого», отримала наказ перейти польсько-радянський кордон i повернутися на Львiвщину. Іншу, чисельнiстю близько 50 осiб, очолив Василь Краль - «Чавс».

  Пiдвiддiл «Галайда 2» (коротко теж носив назву «Романовичi») пiд командуванням «Чавса» аж до розформування у 1947 р., формально належачи до Львiвської ВО «Буг», дiяв на Закерзоннi, у тактичному вiдтинку «Данилiв», який входив до ВО «Сян». Так виник прецедент, коли одночасно iснували два пiдвiддiли (фактично чоти) УПА з однаковою назвою «Галайда 2», причому один дiяв наЛьвiвщинi, на теренi ВО «Буг», а iнший— у ВО «Сян», на Закерзоннi. Восени1945 р. пiдвiддiл «Сивого» отримав номер 113, пiдвiддiл «Чавса» — 114.

  Вiд «Вороного» «Чавс» отримав наказ провести зi своїм пiдвiддiлом рейд на Пiдляшшя. Власне, саме знайомство з тим тереном стало причиною призначення В.Краля на посаду командира пiдвiддiлу «Галайда 2». Вирушивши 15 серпня з-пiд с. Брусно (тепер Любачiвський повiт Пiдкарпатського воєводства), прибули на Пiдляшшя на початку вересня i перебували тут понад пiвтора мiсяця, ведучи пропагандистську працю серед українського та польського населення. Вiдвiдали, зокрема, i знайоме «Чавсу» село Межилiсся. Траплялися i окремi бойовi акцiї, як знищення автомашини iз офiцером МВД та декiлькома солдатами бiля села Грабiвка (тепер Парчевський повiт Люблiнського воєводства). Разом iз представниками теренової мережi ОУН В.Краль брав участь у переговорах iз представниками польського проти комунiстичного пiдпiлля,якi вiдбулися 27 жовтня 1945 р. на колонiї Тучна (тепер Бiльський повiт Люблiнського воєводства). Пiсля цього пiдвiддiл «Галайда 2» вирушив у зворотному напрямку i 6 листопада 1945 р. повернувся до с. Лiски (тепер Грубешiвський повiт Люблiнського воєводства, Польща). За 83 три днi рейду повстанцi подолали майже 550 км.

  Наказом УПА-Захiд ч. 17 вiд 1.01.1946 р. В.Краль - «Чавс» пiдвищений до ступеня старшого булавного, а вже наказом Головного вiйськового штабу ч. 1/46 вiд15.02.1946 р. йому присвоєно ступiнь хорунжого з датою старшинства 22.01.1946 р. Один зi стрiльцiв сотнi «Галайда 2» Степан Дзюбинський залишив такий опис свого командира: «Високий,чорний, повний, рокiв має близько 35».

  Вiдпочивши пiсля рейду i перезимувавши, вiддiл «Чавса» навеснi 1946 р. взявся до активної бойової дiяльностi. Зокрема, 10 квiтня було проведено вдалу засiдку на вiйськову автомашину на шосе Угнiв-Белз. Ворожi втрати склали 12 вбитими, зокрема поручник Вiйська польського i лейтенант МВД.
  «Чавс» командував дiями свого пiдроздiлу в спiльному наскоку на м. Грубешiв,здiйсненому УПА та польською пiдпiльною органiзацiєю «Вольносць i Нєзавiслосць» 27-28 травня 1946 р. Тодi повстанськi вiддiли «Галайда 2», «Вовки 2» та«Вовки 3», загальною чисельнiстю 120 воякiв, атакували примiщення залоги радянського МВД, знищивши понад 63 ворогiв.

  Влiтку 1946 р. пiдвiддiл «Чавса» нараховував 48 воякiв. Невдовзi вiн вирушиву другий рейд на Пiдляшшя. У цьому маршi взяли участь три рої по 12 воякi вплюс шiсть осiб у почтi командира. 4 серпня 1946 р. повстанцi з околиць с. Ульгiвок (тепер с. Томашiвського повiту) вирушили на пiвнiч i на початку вересня знову дiйшли до околицi Бiлої Пiдляської та Бреста. Загалом, iз зворотною дорогою, маршрут рейду склав близько 500 км. У жовтнi 1946 р.пiдвiддiл «Галайда 2» повернувся назад у пiвденно-захiдну частину Грубешiвського повiту i схiдну частину Томашiвського повiту, де дiяв до початку акцiї «Вiсла» навеснi 1947 р. Пiд час цiєї масштабної операцiї вiддiл зазнав значних втрат, а вiдтак був демобiлiзований. За оцiнками полякiв, вiд 1 квiтня до 23 липня чисельнiсть вiддiлу зменшилася вiд 51 до 32 воякiв. Щоправда, один рiй на чолi iз бунчужним, ст. бул. Тимотеєм Гавалком - «Шепелем», вiдiйшов iз завданням на Пiдляшшя, де дiяв в продовж липня-серпня 1947 р.

  В.Краль iз групою повстанцiв 10 жовтня 1947 р. з околиць с. Грабовець неподалiк Грубешова знову вирушив на Пiдляшшя. Звiдси разом iз кiлькома провiдними пiдпiльниками (Петро Лагода - «Громовий», Данило Шульган - «Хмель», Богдан Хмель - «Хмелик») перебрався у Захiдну Польщу, на Помор’я. Звiдси вони мали зв’язок iз командиром ВО «Сян», фактичним керiвником пiдпiлля у Польщi Мирославом Оникевичем - «Орестом» та окружним провiдником Євгеном Штендерою - «Прiрвою», який перебував у Схiднiй Пруссiї. Проте невдовзi, 10 лютого 1948 р., В.Краль заарештований у м. Дравсько-Поморське (тепер Захiднопоморське воєводство, Польща). Важке слiдство завершилося присудом вiйськового суду в Люблiнi 10 лютого 1949 р. — кара смертi. 9 травня того ж року вирок замiнили надовiчне ув’язнення. Вийшов на волю у1955 р., працював касиром у ПР (Panstwowe Gospodarstwo Rolne — польський аналог радгоспу) у мiстечку Бiлий Бор (тепер Щецiнецький повiт Захiдно-поморського воєводства, Польща). Опiсля перебрався на Шлезьк, де працював на фабрицi радiоприймачiв «Дiора» у м. Дзєржонюв (тепер Дольносльонське воєводство, Польща). Хворiв на туберкульоз, пережив два iнфаркти. Помер 26вересня 1976 р. у Дзєржонювi.

  Кому вiдомi подробицi життя i дiяльностi Василя Краля, його бойових побратимiв, вiддiлу «Галайда 2», загалом боротьби ОУН i УПА на Львiвщинi та Закерзоннi, просимо писати на електронну адресу mrz@ukr.net або на адресу редакцiї.

Коментарі

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Залиште своє повідомлення




Календар

Жовтень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Вересень   Листопад »
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   

Історичні дати

Сьогодні: Московський агент КҐБ Б.Сташинський убив голову Проводу ОУН Степана Бандеру 60 років

Відео-архів

© 2013. Всі матеріали на сайті належать автору і охороняються законом про авторські права.